Гефест і Аполлон
розмови богівз рубрики / циклу «РОЗМОВИ БОГІВ»
ГЕФЕСТ. Аполлон, ти бачив новонароджене дитя Майї? Який же він красень! І до всіх посміхається. З нього вийде що-небудь дуже гарне: це уже видно.
АПОЛЛОН. Ти очікуєш багато гарного від цієї дитини? Так він же старше Іапета, якщо судити по його безсовісним витівкам!
ГЕФЕСТ. Що ж поганого могло зробити новонароджене дитя?
АПОЛЛОН. Спитай у Посейдона, у якого він украв тризубець, або Ареса: у нього він потайки витяг меч з піхов; не кажучи вже про мене, у котрого він вкрав лук і стріли.
ГЕФЕСТ. Як! Новонароджене дитя, яке ще тільки ледь – ледь тримається на ногах?
АПОЛЛОН. Сам можеш переконатися, Гефест, нехай він тільки до тебе підійде.
ГЕФЕСТ. Ну ось він і підійшов.
АПОЛЛОН. І що ж? Всі твої знаряддя на місці? Нічого не пропало?
ГЕФЕСТ. Всі на місці, Аполлон.
АПОЛЛОН. Подивись гарненько.
ГЕФЕСТ. Клянусь Зевсом, я не бачу щипців!
АПОЛЛОН. Побачих їх в пелюшках хлопчика.
ГЕФЕСТ. От ловкий на руку! Як неначе він ще в утробі матері вивчив мистецтво крадія.
АПОЛЛОН. Ти ще не чув, як він говорить, швидко і красномовно. І прислуговувати нам вже починає. Вчора він викликав Ерота на боротьбу і в одну мить переміг його, не знаю вже яким чином підставив йому підніжку; а потім, коли всі почали його хвалити і Афродіта взяла його за перемогу до себе на руки, він украв у неї пояс, а у Зевса, поки той сміявся, стягнув скіпетр; і якщо би перун не був занадто важкий і не був таким вогненним, він, мабуть, вкрав би і його.
ГЕФЕСТ. Та це якийсь чудовий хлопчик!
АПОЛЛОН. Мало того: він уже і музикант.
ГЕФЕСТ. А це з чого у тебе такий висновок?
АПОЛЛОН. Знайшов він десь мертву черепаху – і зробив собі з неї музикальний інструмент: прикріпив два зігнутих бруса, з’єднав їх перекладиною, забив колки, вставив кобилку, натягнув сім струн і став дуже гарно грати, Гефест, і так вміло, що мені приходиться заздрити йому, а я ж скільки вже часу як вправляюсь у грі на кіфарі! Так це ще не все: Майя розповідала, що він вночі не залишається на небі, а від нічого робити спускається в пекло, мабуть для того, щоби і там що-небудь вкрасти. І крила у нього є, і він зробив якийсь-то жезл сповнений чудесної сили; з його допомогою він веде душі і опускає померлих в підземне царство.
ГЕФЕСТ. Це я дав йому того жезла погратися.
АПОЛЛОН. За це він тебе прекрасно віддячив: щипці…
ГЕФЕСТ. Добре, що ти мені нагадав. Піду відберу у нього щипці, якщо вони, як ти і кажеш, сховані в його пелюшках.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.