Гефест і Зевс
розмови богів з рубрики / циклу «РОЗМОВИ БОГІВ»
ГЕФЕСТ. Що накажеш мені робити, Зевс? Я прийшов за твоїм наказом, взявши з собою сокиру, досить добре наточену, - якщо знадобиться, вона і камінь розрубає одним ударом.
ЗЕВС. Дуже добре, Гефест; удар мене по голові і розрубай її навпіл.
ГЕФЕСТ. Ти, здається, хочеш впевнитися, чи при своєму я розумі? Накажи мені зробити те, що тобі дійсно потрібне.
ЗЕВС. Мені якраз це і потрібне – щоб ти розрубав мені черепа. Якщо ти не послухаєш, тобі прийдеться, вже не в перший раз, пізнати мій гнів. Потрібно бити з усієї сили, без зволікання! У мене нестерпні родові болі в мозку.
ГЕФЕСТ. Дивись, Зевсе, щоб не сталось нещастя: моя сокира гостра, - без крові діло не обійдеться, - і вона не буде тобі такою гарною повитухою як Ілітія.
ЗЕВС. Бий сміливіше, Гефест; я знаю, що мені потрібно.
ГЕФЕСТ. Що ж, ударю, не моя це воля; що мені робити, коли ти наказав? Що це таке? Діва в повному озброєнні! Важка ж штука сиділа у тебе в голові, Зевс; не дивно, що ти був у поганому настрої: носити під черепом таку велику дочку, та ще й в повному озброєнні, це не жарт. В тебе що, військовий табір замість голови? А вона вже скаче і танцює військовий танок, потрясає щитом, підіймає списа і вся сяє від божественного натхнення. Але, головне, що вона справжня красуня і в одну мить стала дорослою. Тільки очі у неї якісь сірувато-блакитні*, - але це добре пасує до її шолома. Зевсе, в нагороду за мою допомогу при родах дозволь мені на ній женитись.
ЗЕВС. Це неможливо, Гефест: вона побажає залишитись вічною дівою. А що стосується мене, так я нічого не маю проти цього.
ГЕФЕСТ. Тільки це мені і потрібно; про решту я і сам подбаю і постараюся з нею порозумітися.
ЗЕВС. Якщо тобі це здається легким, роби, як знаєш, тільки запевняю тебе, що ти бажаєш нездійсненного.
Примітка: - … очі у неї якісь сірувато-блакитні* – натяк на звичайний епітет Афіни – «глаукопіс»: «глаукс», сірувато – блакитний, «опіс» - погляд.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.
