30.11.2021 19:15
for all
14 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лукіан

Мати і Музарія

діалоги гетер

МАТИ. Якби ми, Музаріє, знайшли такого коханця як Херей, варто було б принести в жертву Афродіті Всенародній білу вівцю, а Уранії, «що в огородах»* - теличку, і пошанувати вінком Ту що посилає блага і були б ми тоді надзвичайно щасливі і задоволені. А поки що ти бачиш, скільки ми отримуємо від цього юнака – він ще ні разу не дав тобі ні обола, ні плаття, ні сандалій, ніяких пахощів. Все у нього якісь приводи та багаті обіцянки і надії, і багато ще подібного, мовляв, «якщо тільки батько…», «як тільки я буду сам хазяїном батьківського майна, все буде твоє». А ти ще кажеш, що він поклявся зробити тебе своєю дружиною!

МУЗАРІЯ. Але ж він поклявся, мамо, обома богинями і Покровителькою міста**.

МАТИ. І ти, звісно ж, віриш! І тому вчора, коли йому було нічим заплатити внесок на банкет, ти дала йому кільце без мого відома, а він, продавши його, пропив; та ще два намиста іонічних, кожне вагою у два даріка, котрі тобі привіз хіоський судновласник Праксій, замовивши їх в Ефесі: Херею потрібно було внести свою частку товаришам. А про білизну і хітони що можна сказати? Дійсно, попалась нам знахідка, великий прибуток від нього!

МУЗАРІЯ. Але зате він красивий і безбородий, каже, що любить мене, і плаче. До того ж він син Діномахи і Лахета, члена Ареопагу***, і запевняє, що ми одружимось. Ми покладаємо на нього великі надії, якби тільки його старий помер.

МАТИ. Ну, так значить, Музаріє, коли нам буде потрібне взуття, і чоботар почне вимагати дві драхми, ми йому скажемо, що грошей у нас немає, але ти, візьми у нас декілька надій; і торговцю мукою скажемо теж саме, а якщо з нас затребують плату за приміщення – підожди, скажемо, поки Лахет із Колюта не помре. Ми ж оддамо їх тобі, коли буде весілля. І не соромно тобі, що у тебе одної з усіх гетер немає ні сережок, ні намиста, ні тонкого тарентинського одягу?

МУЗАРІЯ. Ну, так що ж, мамо, хіба вони щасливіші за мене чи красивіші?

МАТИ. Ні, але вони завбачливі і вміють бути гетерами і не вірять всіляким юнацьким слівцям, у котрих постійні клятви на вустах. А ти вірна і постійна в коханні і не наближаєш нікого другого, окрім тільки одного Херея. Ще недавно, коли хлібороб, ахарнянин, також безбородий, прибув до тебе з двома мінами (так як за дорученням батька він отримав плату за вино), ти його прогнала, а сама проводиш ночі зі своїм Адонісом **** Хереєм.

МУЗАРІЯ. Ну, так що ж? Треба було кинути Херея і віддатися цьому робітнику, з запахом козла? Щоб потім говорили, що мої коханці – безбородий Херей і свиня ахарнянин?

МАТИ. Нехай і так. Він селюк і від нього смердить. Але чому ж ти не прийняла Антифонта, сина Менекрата, котрий обіцяв тобі міну? Він теж був негарним для тебе, хоча він і міський житель і ровесник Херею?

МУЗАРІЯ. Але Херей сказав, що заріже нас обох, якщо спіймає мене коли-небудь з ним разом.

МАТИ. А скільки інших лякають тим же? Ох, залишишся ти без коханців і будеш скромною, як ніби ти і не гетера, а якась жриця Тесмофори. Але залишимо це. Сьогодні Галої. Що ж він тобі дав до свята?

МУЗАРІЯ. У нього нема нічого, матінко.

МАТИ. Він один не знайшов засобів проти батька, не підіслав раба, який би обдурив батька, не випросив у матері, погрожуючи відплисти на військову службу, якщо не отримає грошей, а все сидить і треться біла нас і сам нічого не дає і від інших, котрі дають, брати не дозволяє. Ти думаєш, Музаріє, що тобі завжди буде вісімнадцять років? Або, що Херей залишиться як і раніше в тому ж стані, коли і сам стане багатим, а мати влаштує йому багатотисячний шлюб? Ти думаєш, що він згадає про свої сльози, поцілунки і клятви, дивлячись на придане, можливо навіть, в п’ять талантів*****?

МУЗАРІЯ. Він згадає. І доказ тому те, що він ще не одружився, а відмовився, не дивлячись на накази і примуси.

МАТИ. Ех, нехай би я помилялась! Але я тобі нагадаю тоді, Музаріє.


Примітки: - Уранія «що в огородах»* - зображення Афродіти Небесної стояло в місцевості, яка носила назву «Що в огородах»;

- …«поклявся обома богинями і Покровителькою міста»**…- тобто Деметрою, її дочкою Корою - Персефоною і Афіною;

- Ареопаг ***- афінський ареопаг верховний суд у кримінальних справах в Афінах; налічував 31 члена, яких набирали з числа бувших високопосадовців – архонтів. Засідання суду проходили вночі на скалистому пагорбі Ареса;

- Адоніс****- тут у розумінні «красунчик»;

- Талант*****- 6000 драхм, 36, 000 оболів, тобто 362 880. 00 грн на наші гроші )))






Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



антична Греція, друге століття н.е.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.11.2021 19:58  Каранда Га... => © 

Я зробила висновок, що гетери їхні значно адекватніші богів)