Тріфена і Хармід
діалоги гетерз рубрики / циклу «ДІАЛОГИ ГЕТЕР»
ТРІФЕНА. Ну хіба ж беруть гетеру і платять їй п’ять драхм, а потім проводять ніч, відвернувшись, плачучи і зітхаючи? А ти пив, здається без задоволення і один не хотів їсти, так як плакав і на банкеті, - я ж бачила. Навіть тепер ти не перестаєш схлипувати як немовля. Чого ж ради, Хармід, ти все це робиш? Не крийся від мене, щоб я хоч так отримала користь від ночі, проведеної з тобою без сну.
ХАРМІД. Мене губить любов, Тріфено, і я не можу більше витримати, така вона сильна.
ТРІФЕНА. Ясно, що ти любиш не мене, так чи інакше, маючи мене, ти б не був байдужим і не відштовхував мене, коли я хотіла тебе обійняти, і, нарешті, ти б не відгородився від мене одягом, як стінкою між нами, зі страху, щоб я тебе не торкнулась. Але все-таки, скажи, хто вона! Можливо, я зможу допомогти твоїй любові, так як знаю, як потрібно діяти в таких справах.
ХАРМІД. Звісно, ти її знаєш, і навіть дуже гарно; та й вона тебе знає, тому що вона досить відома гетера.
ТРІФЕНА. Скажи її ім’я, Хармід!
ХАРМІД. Філематія, Тріфено.
ТРІФЕНА. Про яку ти говориш? Їх же дві, - про ту, що із Пірея, котра в минулому році втратила цноту і яку любить Даміл, син теперішнього стратега*; чи про другу, яку називають «Пасткою»?
ХАРМІД. Саме так, про неї. І я, нещасний, дійсно захоплений і заплутався в її сітях.
ТРІФЕНА. Ти, звісно ж, її умовляв?
ХАРМІД. Так і було!
ТРІФЕНА. І з яких пір у тебе ця любов, давно чи недавно?
ХАРМІД. Не так недавно – майже сім місяців вже пройшло від свят Діонісій, коли я вперше її побачив.
ТРІФЕНА. А ти її всю уважно роздивився, чи тільки обличчя і відкриті частини тіла, які і потрібно показувати жінці, котрій вже зараз сорок п’ять років?
ХАРМІД. Та вона ж клялась, що їй виповниться двадцять два роки в наступному Елафеболіоні**!
ТРІФЕНА. Так чому ж ти будеш більше вірити: її клятвам чи своїм особистим очам? Подивись гарненько хоча б на її скроні, - в неї тільки там своє волосся, а все інше – це суцільна накладка. А на скронях, коли закінчується дія зілля, яким вона фарбується, видно багато сивіючого волосся. Але це ніщо! А от попроси її показатися тобі голою.
ХАРМІД. Ще ні разу вона мені цього не дозволяла.
ТРІФЕНА. Зрозуміло, вона ж знала, що ти відчув би відразу до її білих плям, як від прокази. Вся вона від шиї і до колін схожа на леопарда. А ти ще плакав, що не був її коханцем! Так вона, можливо, тебе образила і засмутила і поставилась з презирством?
ХАРМІД. Так, Тріфено, хоча і отримала від мене достатньо! І тепер, коли я не зміг віддати їй з легкістю тисячу, яку вона вимагала, - батько виховує мене скупо, - вона прийняла до себе Мосхіона, а мені відмовила. За це їй в помсту я і взяв тебе, щоб вона посердилась.
ТРІФЕНА. Ні, клянусь Афродітою, я б не прийшла, якби мені сказали, що мене беруть для того, щоб засмутити іншу, та ще й Філематію, похоронний горщик! Але я вже йду, так як півень проспівав втретє.
ХАРМІД. Не поспішай вже так, Тріфено. Якщо все те правда, що ти говориш про Філематію, - про накладне волосся, що вона фарбує його, і про білі плями, то я не можу її більше бачити.
ТРІФЕНА. Спитай у матері, якщо вона коли-небудь купалася з нею; а про її роки тобі і твій дід міг би розказати, якщо він ще живий.
ХАРМІД. Ні, якщо вона, дійсно, така, то нехай зникне перешкода між нами; давай обіймемось і будемо цілувати один одного і проведемо ніч по-справжньому! А Філематія хай собі живе на здоров’я!
Примітки: - стратег* – член колегії десяти стратегів, вищих військових осіб в Афінах;
- Елафеболіон** - дев’ятий місяць аттичного календаря, приблизно відповідає нашому березню.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.