07.12.2021 02:08
only 18+
54 views
    
rating - | no usr.
 © Іван Петришин

Байка Пру Хлопа, Бабу і Гуси. Байка Про Селянина, Бабу та Гуси

казка; польська казка

Байка Про Селянина, Бабу та Гуси Байка Пру Хлопа, Бабу і Гуси
Байка Про Селянина, Бабу та Гуси

Байка Пру Хлопа, Бабу і Гуси


Був субі хлоп і баба, мешкали в силі разом.

Був собі дід та баба, жили в селі удвох.


Хатку мали вбогу і часто тирпіли голод.

Хатинку мали вбогу і часто перебивалися в голоді.


Удин рас, хлоп ся вирихтував ду лісу пу дрова.

Одного разу, дід вибрався до лісу по дрoва.


Ліс був далеко, ту була то виправа на цілий день.

Ліс був далеко, то була то подорож на цілий день.


Кули виртався чириз пуля, здибав п`єкну, білу гуску.

Коли він повертався через поля, натрапив на гарну, білу гуску.


Хлоп з чуда впав на куліна.

Дід із здивування впав на коліна.


Вучима уявлиня зубачив сукувите мнясо, шу ся пуволі убиртало на рожнах.

Очима уяви він побачив соковите м`ясо, яке оберталося повільно на вертилі.


Пучув запах пичинини, і слина му путикла пу буруді, 

Почув запах печеного, і слина потекла йому по бороді.


Вкинув пузбирані дрова, і биз виликуї тяшкусти злапав птаха.

Покинув він позбираний хмиз, і без великих зусиль зловив птаха.


Надвечир, вирнувся дудому.

Перед вечіром, повернувся додому.




-Де дрова, хлопи?- спиталася здивована баба.

-Де дрова, діду?- запитала здивована баба.



-Шо там дрова, принісім ліпше!- закричав радісно хлоп, витягуючи гуску с торби.

-Що там дрова, я приніс кращу річ! - радісно закричав дід, витягаючи з торбини гуску.


-Буди густина пунад всі густини!

-Буде учта понад усі учти!



-А, як ти, хлопи, гуску спичеш, як ни маїш дров?- злосно спитала баба.

- А, як ти, діду, гуску спечеш, коли дров не маєш?- зі злістю запитала баба.


Загризлося хлописко, темно вже було надвурі, ни було мови, шуби ся виртати пу опал.

Засмутився дід, темно вже було надворі. не було й мови, щоб повертатися про хмиз.


Пустанувив, шо рано ся пуверни пу диривину, шу лишив.


Він вирішив, що на світанку він повернеться по залишиний хмиз.


А тим часом, баба заріжи гуску і підгутує мнясо до пиченя.


А тим часом, баба заб`є гуску і приготіє м`ясо до печення.


Баба влужила пташиско ду плетинуго кошика, і вуни пішли спати.


Баба поклала бідну гуску до плетеного кошика, і пішли вони спати.



Назавтра, хлоп ся вирихтував пу дрова, а баба витягнула гуску з кошика.


Назавтра, дід вибрався по хмиз, а баба вийняла гуску з кошика.


Як ся вуна здивувала, кули на юго дні знайшла яйце.

Яке ж було її здивування, коли на його дні вона знайшла яйце.


І, то- ни якесь субі прусте гусячи яйце.

І, то- не якесь собі просте гусяче яйце.


Те яйце було дужи тяшке і блискучи.

Те яйце було дуже важке і блискуче.


-Золуто! Справжнє золуто!- радо закричала баба.

-Золото! Справжнє золото! - радісно крикнула жінка.


Хлоп ся здивував, кули ся вирнув дудому.

Здивувався дід, коли повернувся додому.


Гуска сиділа си, яґби ся ніц ни стало в кошику, а на стулі лижало зулуте яйце.

Гуска сиділа, якби нічого не сталося в кошику, а на столі лежало золоте яйце.


-Пудивися, хлопи, шо-м знайшла під гуском!

- Подивись, чоловіче, що я знайшла під гускою!


Підиш на базар ду міста і накупиш за золуто стіко їдла, скіки тіко зможиш принести!


Підеш на ярмарок до міста і накупиш за золото стільки їжі, скільки тільки принести здолаєш!


Хлопуви ни тре` було того два рази пувторювати.

Дідові не треба було того двічі повторювати.


Вхупив яйко і пубіг до міста.

Схопив яєчко і побіг до міста.


За золуто накупив всякуго їдла.

В замін за золото, накупив різномаїтної їжі.


Ледви дучвалав дудому, згорблиний від тягара на пле`чах.

Ледве дошкандибав додому, зігнутий від тягаря на плеча`х.


Али си убоє празник зрубили!

Але ж собі обоє учту влаштували!


За їден вечир зіли тілько, шо пирит тим за цілий місяць.

За один вечір з`їли стільки, що раніше за цілий місяць.

Аш їх вунтроба від їдла забуліла!

Що їх аж животи від їжі заболіли!


Назавтра всьо ся пувтурило.

Назавтра ситуація повторилася, 


Гуска знесла зулуте яйце, а хлоп пішов юго прудавати ду міста.

Густа знесла золоте яйце, а дід пішов продавати його до міста.


Вирнувся з їдлом і з фляшкую гурівки на дудаток.

Повернувся з їжею і пляшкою горілки на додаток.


-Знайиш, бабо, тре` трохи пусьвяткувати- сказав, а баба признала юму рацию і з ухотом взялися за сьвяткуваня.

Знаєш, бабо, треба трішки посвяткувати- сказав дід, а баба погодилася, що він має рацію, і охоче взялися за святкування.


Їли, пили гурівку, таньцювали і ше другі дивні речі пу тій пиятиці витвуряли.

Йіли, пили горілку, таньцювали і ще інші дивні речі витворяли після того пиття.


Назавтра, їх буліли ни тільки живути, али й го`луви.

Назавтра, їх боліли не тільки животи, але й голови.


Хлоп ду міста ни пішов, бу `му ся ни хтіло.

Дід до міста не пішов, бо йому не хотілося.


Зато гуска з обов`язку ся звільнила, і яйце, як раньши, знесла.

Зате гуска обов`язку дотрималася і яйце, як і раніше, знесла.


Пішов хлоп ду міста наступнуго дня з двума зулутими яйцями.

Пішов дід до міста наступного дня з двома золотими яйцями.


Вирнувся з їдлом і двума фляшками гурівки.

Повернувся з їжею і двома пляшками горілки.


Знов ся зачало сьвято.

Знову почалося свято.


Їли, пили і таньцювали.

Їли, пили і танцювали.


Так то ся пувторювало кільканайці днів.

Так то тривало кільканадцять днів.


Шодня, рано гуска не`сла зулуте яйце, шодругий день хлоп худив з гусячим золутом ду міста.

Щодня, гуска несла уранці золоте яйце, щодругий день, дід ходив з гусячим золотом до міста.


Удного дня хлоп приніс ни їдну, ни дві, а три фляшки гурівки.

Одного дня, дід приніс не одну, не дві, а три пляшки горілки.


Знов ся пучало вилике сьвято, обжирацтво і балєти.

Знову почалося велике свято, обжерливість і балети.


На пулувині третюї фляшки, билькочи хлоп ду баби:

На половині третьої пляшки белькоче дід до баби:


-Знаїш, бабо, чо я бу-ду ду то-го міссста та-та-так хууу-див?

- Знаєш, бабо, чо-го я бу-до до то-то-того міссста хооо-дити?


Ни х`це ми ся, дурого-га дале-ка.

Не хочеться мені, дорого-га дале-ка.


Тре` гуууску за`-бити і зу-луті яя-яйця з неї всіі ви-вибрати.

Треба гууус-ку вби-ти і золо-ті я-я-яця усіі з неї вий-вий-няти.


Туу-ді ся купи в міі-сті ха-ха-ту, і бу-бу-дим жити, яяк той ґраааф з грааа-финьом.

Тоо-ді куу-пии-мо в мііі-сті хааа-ту і бу-бу-демо жии-ти, яяк граааф з грааафинею.


-Спууу-чатку пудумай хло-о-пи!- прумурмутала баба, шо ї` ся дужи графство в місті спудобало.

Спооо-чатку подумай, ді-і-ду! - пробурмотіла баба, бо дуже їй майбутнє графство в місті сподобалося.


- Дай нужа`!

-Подай ніж!


Ни думаючи більши, одурманені алкуголим і захланством ду багацтва, витягнули гуску с кошика і віттяли ї` голуву.

Більше не думаючи, одурманені алкоголем і жагою до багатства, витягнули гуску з кошика і відрізали їй голову.


Потім, скоро рустяли живіт птаха, али ніяких зулутих яєц в сиридині ни знайшли.

Потім, швидко розрізали живіт птаха, але ніяких золотих яєць всередині не знайшли.


Пудивився хлоп на бабу, а баба - на хлопа.

Подивився дід на бабу, а баба - на діда.


Ніц ни сказали удин однуму, тіки випили решта гурівки і впали під стіл, яґби биз житя.

Нічого вони не сказали одне одному, тільки випили решта горілки і впали під стіл, якби без життя.


Віт того часу, пу пуля`х, чириз які хлоп худив ду лісу і де знайшов білу гуску, висвистує вітир таку пісьню:


Від того часу, по полях, через які дід ходив до лісу і де знайшов білу гуску, висвистує вітер таку пісню:


Як шось лехко ти приходи, туді можиш субі шкодити, 

За гурівку бирешся туді, шуб сьвяткувати кінец біді.

Як щось легко тобі приходить, тоді можеш собі нашкодить, 

До горілки тягнешся тоді, щоб святкувати кінець біді.


Як алкуголь в гулуві шумит, то ти розум заглушит.

Як алкоголь в голові шумить, то розум твій заглушить.


Можиш навіть і биз моску, шу злоті яйця нисе`гуску, 

Вбити, рустяти, спутрушити, шуби, потім, ся насьмішити, 

Знов- дідовство, бувші злидні- знов і хлоп, і баба- бідні...


Можеш навіть не питати, гуску просто вбить, розтяти, 

що яйця злоті несе, спотрошити, аби себе осьмішити.

знов- бідацтво, бувші злидні: дід і баба знову бідні...


Переклад з польської на західно-українську і українську мови Івана Петришина

/>

Translation from Polish into Ukrainian and Western Ukrainian

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись