Новий день на порозі
з рубрики / циклу «Ессе та нариси»
Як тільки ніч промовила - «Прощай», розбурхав ранок і сказав мені – «Вставай!» Прокинутись відразу не змогла, та згодом лінь свою перемогла…
На підвіконня налягла грудьми – вікно війнуло подихом зими. Вдихнула свіжість, заварила чай, і раптом хтось прошепотів - «Йду в гості, зустрічай...»
Це Новий день у мене на порозі, і я йому відмовити не в змозі…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
