27.06.2021 22:47
for all
21 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Новий день

Сонце виштовхує новий день

Котить по небу, скидає на землю, 

Змушує півня співати його пісень, 

Прориває безпорадної ночі греблю.


Випускає на волю денні барви, 

Живих винагороджує роботою, 

Повертає до себе соняхи й мальви, 

Розсипає сонячних зайчиків з позолотою.


А вони стрибають, радіють свободі, 

Для тільки звільнених перешкоди відсутні.

Дивись, один всівся у тебе на лобі, 

І з ним удвох ви здаєтеся всемогутні.


А я ловлю свого, невловимого –

Чи то зайця, чи день, чи порцію щастя…

Чи то сонця… але свого, єдиного…

У якому лише зустрічі і не треба прощаться…


У якому сніданки з коханням і кавою, 

Сонця ромашок заглядають у чашку…

І ти від щастя видаєшся зухвалою, 

Заплітаючи в сонячні коси ромашку…

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.06.2021 21:38  © ... => Каранда Галина 

Дуже дякую. Дай, Боже, щоб у нас їх було побільше. Навіть просто ранків

 28.06.2021 13:57  Каранда Галина => © 

Хочеться просто наставити смайликів)))

Ловіть побільше тих ранків-зайчиків!)