Молитва
— Матвія 5:14–16
Наперед забігаючи
мовлю
що слово моє сьогодні не передапокаліптичне
бо коли падають люди
і будинки
дерева продовжують рости
коли сльози матерів стають струмками
двері їхніх сердець
прочиняються у вічність
запитай їх
чи бояться вони смерті
а я молю
нехай не убоїться смерті тілесної
душа моя Господи
дай мені не спати
а пильнувати любов
дай мені не ослабнути
у час коли прийде жатва
через розмноження беззаконня
любов багатьох охолола
але не дай охолонути моїй
навіть коли вітер гасить вогні
один за одним
вклади мені слово в уста
щоб свідчити людям про добро
в час темний
коли темрява говорить голосніше за світло
і страх здається мудрішим за надію
покажи мені у сутінках
Свій світанок
покажи мені обрій
якого ще не бачать очі
навчи мене пильнувати свою душу так
наче це останній пліт
з дощок мого життя
останній міст
через бурю
остання переправа
до Тебе
і якщо хвилі стануть вищими за віру мою
Сам будь моїм берегом
Сам будь моїм світлом
Сам будь світанком
який не знає ночі