24.12.2021 08:45
для всіх
87
    
  1 | 1  
 © Каллистрат

Главное счастье

байки советской эпохи


Иногда просто не хочется приходить второй раз в какое-нибудь учреждение и ты, заняв место, становишься в общую очередь.

Очередь движется неспешно и старики, не постигшие интернет с его электронным наказанием, слово за словом, начинают вспоминать о прежнем счастье, а именно:

- я получил бесплатное высшее образование;

- у меня всегда была работа и гарантированный отпуск;

- бесплатная медицина, я мог отдохнуть в санатории по 30% - й путёвке;

- мне предприятие выдало бесплатную квартиру;

- мои дети ходили в садик;

- да тогда много чего было бесплатного, потому что всё принадлежало народу, а ГЛАВНОЕ – ЧТО Я ТОГДА НИ О ЧЁМ НЕ ДУМАЛ.

Вот это и есть главное счастье бройлера – «ни о чём не думать»! И всё бы ничего, да вот только бройлеры в живой природе не выживают, кончается корм, кончается и их счастье, ну и вид, конечно, исчезает. Всё-таки природа возьмёт своё и вернет жизнь на её место, как то и полагается.

Хотя людей от «счастья» и не уберечь, беспокойные они какие-то, может их мозг в конце месяца сдавали, спешили премию получить?!



г. Киев, 24 декабря 2021 г.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.12.2021 22:09  Каранда Галина => © 

Я тут розказувала про мою колегу з легким присмаком ватності. Так от - їй сьогодні подзвонила тітка з Бєларусі (літня людина), і почала розказувати, які хороші люди путін з лукашенком. Чули б ви, який моя колега їй рознос давала!) Горджусь! - моя школа!)))

 24.12.2021 21:45  Каранда Галина => © 

Епілог

Серед хороших людей, які мені подобаються, з якими в мене є взаємодопомога, серед колег, знайомих, теж є багато людей, які ностальгують за радянським союзом. І я не можу їх в цьому звинувачувати. Так, я частенько не витримую, і за своєю звичкою кажу "Так, але...." і наводжу конкретні приклади. Факти з історії, факти з власного життя (іноді наіть здається, що ми з ними жили в різних, несхожих між собою радянських союзах".

Проблема не в тому, що вони щось не знають, чи забули тогочасні реалії. Проблема в тому, що їм погано тут і зараз.

Я навела тільки приклади комуналки, бо це стосується всіх. Недавно я була вражена масштабами проблем з кредитами у людей. Мене, тьху-тьху, оминуло це лихо, але коли людина бере 5 тисяч на лікування батьків, потім банк десь зникає (відділення ліквідовується, доступні телефони не відповідають, листи на адреси залишаються без відповіді), а потім якісь "правонаступники" виставляють рахунок на 200 000 грн - то це як? Жінці навіть пенсійну картку заблокували були, доки вона щось там не заплатила! І це - через державну виконавчу службу! А потім юристи їй сказали, що, оплативши той перший "транш" вона наче визнала, що винна. Треба було не платити, і взагалі трубку з незнайомих номерів не брати. Це як? 

Це все дозволяє наша держава.

Мене рве на частини, коли ця жінка час від часу каже "я ненавиджу Україну". Я як можу пом`якшую, розводячи в різні боки поняття Україна і державний апарат. Я наводжу приклади росії і Біларусі. І я розумію, що вона насправді хороша людина, яка мала порівняно щасливе і легке життя (порівнюючи навіть з моїм), але на яку під старість звалилася непідйомна купа горя і проблем. Я для себе перефразовую її вигук, бо те, що вона ненавидить, то насправді не Україна. То те, до чого нашу бідну країну довели. Бо я теж іноді відчуваю щось подібне. Від безсилля і несправедливості.

все... бобік здох... {#} І це я ще не дійшла до теми війни, торгівлі на крові, і безкінечної зрадоперемоги...

давно мене вже так не проривало)))

коменти від мене в цій публікації ще будуть, але то вже будуть короткі відповіді на конкретні ваші зауваження)).

 24.12.2021 21:20  Каранда Галина => © 

Том 6.

{#}

Тепер повернемося до наших баранів. Себто - до ссср.

Мене не треба переконувати, який він був поганий. Я в курсі.

Однак зараз ми говоримо про людей, молодість яких припала на відносно спокійні брежневські часи. Вони вже не голодували, і в табори вже відправляли не через одного, а трохи менше. Гівна й проблем було чимало, була й нерівність, і несправедливість. Але вони були молоді й здорові, їм було трохи легше, не було з чим порівнювати (точніше - було: вони знали, що перед цим було точно гірше!). І ота нерівність та несправедливість не так лізла в очі. Не виставлялася на показ, ховалася.

зараз перед очима в них телевізор, де в серіалі показують красиве життя, в новинах розказують, які зарплати в депутатів.

Вони почуваються ображеними (і в 99% це абсолютно вірно!).

Бройлер не вибирав своєї долі. І навіть якщо він і був раніше досить активним півнем (до біса тюремний жаргон, не про те), то він уже старий общипаний півень. І він не може вже повноцінно потурбватися про себе.

Я проти таких ярликів. Люди в більшості хороші. От правда, мені по життю негідники зустрічалися вкрай рідко. Я дуже наївна, тому зло і ненависть вкрай рідко чіпляються до мене, в цьому є плюс. Я скрізь бачу хороших людей. Але ж буття визначає свідомість, чи не так?

 24.12.2021 20:58  Каранда Галина => © 

глава 4 {#} 

Нагадую, що ми -  більш-менш розумні, грамотні і технічно оснащені люди, ніяк не можемо "порозумітися" з цією системою комунальних , "вгодити" їй, чи якось обійти. ми все розуміємо, все вміємо розрахувати, але нас однак внаглу дурять (ми бачимо обман!), та нічого вдіяти з цим не можемо.

Раніше я писала десь тут, як Лубнигаз втихаря перекинув добрячу частину споживачів на Постачальника останньої надії, де була вища ціна, і навіть не повідомив їх про це. Люди не знали, по 2 місяці за звичкою платили Лубнигазу, залишилися ще більше винні ПОНу (і хрен доб`єшся повернення коштів, якщо надумаєш перейти потім до іншого оператора). Судитися коштуватиме не дешевше, і для цього теж потрібно багато часу певні знання і купа нервів). Та що судитися, коли навіть минулорічні кричущі випадки незаконного відрізання газу людям серед зими, "технічної" помилки, при якій усім абонентам додатково приписали по 300 кубів  газу - все залишилося безкарним і лиш декому вдалося добитися якоїсь компенсації. Минулої зими Лубни своїм "газовим бунтом" прогриміли на всю країну, запустили ланцюгову реакцію - але все однак закінчилося великим пшиком! Нахальства не поменшало.

Мої батьки економлять, як можуть. Колись люди практично за власні кошти по вулицях прокладали газові труби, самі копали траншеї. І тепер вони на старість мусять купляти (теж задорого!) дрова, рубати їх, тягати попіл. А скільки зараз по Україні випадків пожеж та отруєнь чадним газом! Адже люди повертаються до старих грубок, які вони в своїх хатах не використовували вже по 20 - 30 років! Спеціалістів-пічників нормальних за цей час майже не залишилося.

Як виживають одинокі бабусі - я не знаю.

 24.12.2021 20:37  Каранда Галина => © 

Третя серія))

Не знаю, як у Києві, але в Лубнах показники лічильників  потрібно передавати в строго визначені дні. Причому, треба не переплутати, що за воду: три останні і три перші дні місяця, за світло й газ перші п`ять. Якщо забудешся, чи, скажімо, трупом в ці дні  лежатимеш хворий, і передаси на день пізніше, то тобі напишуть "розрахунок" по повній програмі (по середньому). Зазвичай більше, ніж ти використав.

Отже, всі надцять тисяч абонентів мають за 5 - 6 днів з 8:00 до 17:00 додзвонитися до кількох операторів Лубнигазу, водоканалу  чи Полтаваобленерго. Це дійсно можуть дозволити собі тільки пенсіонери, бо в працюючої людини скільки часу і терпіння немає.

Так, ура: показники можна передати, як написано в договорах, "будь яким зручним для вас способом". Я давно передаю через сайт "газоліна", досить зручно у випадках, коли сайт не глючить. Але час від часу він таки глючить, і добряче. Або в нього "технічний збій", і ти з жахом бачиш у своєму особистому кабінеті борг тисяч на 20, або просто сайт "лежить". Те саме з обленерго. Місяць чи два назад взагалі з цим катастрофа була. "Достукалася" я до них аж через їхні приватні повідомлення в фейсбуці. Що робити бабусям?

Особливо "модній" зараз незручний і важкий вайбер, якого я терпіти не можу, бо через нього на мій телефончик вже ніщо нормальне не влазить. Так от, всі комунальні служби дуже люблять, щоб їм пересилали сфотографовані лічильники на вайбер. Особливо цього хоче Лубнигаз. Так от. На моїй шиї лічильник на роботі, 2 сусідські лічильники, ну і мій, звісно. Я стараюся відсилати наступне фото та особовий рахунок з адресою лише після того, як буде переглянуте попереднє (там у вайбері переглянуте повідомлення виділяється яскраво фіолетовими позначками). Так от, з власного досвіду: якщо ваше повідомлення переглянуте, це аж ніяк не гарантує того, що показники оброблені і внесені в систему. Якщо до кінця останнього п`ятого дня ви бачите, що повідомлення НЕ переглянуті, у вас починається щось середнє між панікою і істерикою. За свої показники я не сильно переживаю, бо я перейшла на Нафтогаз, якому пофік, яким саме способом я показники передала (хай живе "газоліна"!) А от сусіди і робота - то Лубнигаз, а це особливо нагла і зажравшаяся організація.

Ігноруючи умови договору, вони придумали цікаву річ. Якщо показники передані через вайбер, з фото - то ціна за газ 7,99. Якщо іншим способом - то вже 9,99. 

Причому інформація про це передається сарафанним радіо! Мій сумлінний тато (а в мене батьки порівняно продвинуті, показники передають через сайт, платять через приват24), передавши показники 1 грудня, десь 4 грудня почув від сусідки про різницю в ціні залежно від способу передачі. Він сумлінно сфотографував на фотоапарат лічильник, переслав фото мені електронкою,. Я не менш сумлінно переслала інформацію вайбером. Пройшло пару днів: на сайті відображається спосіб передачі "сайт". Не змінилося на "телефон" (до речі, там тільки три опції: "сайт", "телефон" і "розрахунок", як вони розрізняють вайбер і звичайний додзон для мене велика загадка). Я била у всі дзвони, додзвонитися до живої людини з Лубнигазу не змогла. Дістала їх через фейсбук. Мені приязно відповіли, що система не дозволяє міняти вже введену інформацію чи то 3, чи то 4 дні. На моє питання, то по якій ціні мусить платити абонент, адже фото він вам показав, тактовно промовчали. Як наслідок в тата на кінець місяця виплів "борг" в 120 гривень. Сумлінний тато заплатив (пенсія в нього менше 3000). Тепер ми всі на стрьомі, щоб не прогавити і "правильно" передати довбані показники на довбаний "Лубнигаз"!!! Це нормально?

далі буде....

 24.12.2021 19:50  Каранда Галина => © 

Зреагувала я на слово "черга".

Де в нас черги зараз? - окрім традиційних черг у поліклініках, черги в нас на пошті і у відділеннях банків, там де пенсіонери платять за комунальні послуги. Я трохи прифігіла, коли дізналася, що, наприклад, Укрпошта бере за кожну квитанцію 15 гривень до 13:00 і 7,50 грн. після. Причому час зранку вони називають "щасливі години". як наслідок, бабусі, що прийшли, наприклад, об одинадцятій, промерзли в черзі на вулиці до 13:15, вже в той пільговий тариф не попадуть. Причому мерзнутимуть вони на вулиці, бо в відділення зараз пускають лише по кілька людей. Звісно, що ніяких лавочок чи навісів під поштою ніякий дурень для людей зроду не зробить. (це я розказую про Лубни. В селі квитанція ще дорожче, відділення пошти працює не щодня, і платежі приймає тільки до 11:00. Але це в моєму селі. В деяких селах пошти вже зовсім немає. Їдьте, старці, в місто платити). 

І так: дуже невеликий відсоток пенсіонерів у нас комп`ютеризовані, інтернетизовані та смартфонізовані. Кнопочні телефони є у більшості. Але трапляється, що й того немає. Порятунок у вигляді дітей, родичів чи добрих сусідів теж мають не всі.

Зараз відхекаюся і продовжу)))

 24.12.2021 19:34  Каранда Галина => © 

Так. Про  бройлерів я все зрозуміла, однак зараз хочу вступитися за літніх людей. (Во як! Середнє покоління буде заступатися за старше перед старшим!)

Зараз пересяду за комп і напишу вам тут цілу петицію!