Про час та честь
з рубрики / циклу «рассказы - 2»
Усього декілька слів.
- Зразу після перемоги у Другій світовій війні радянським офіцерам, окремим указом, заборонялося у військовій формі заходити на територію будь-якого торгівельного ринку, міського чи колгоспного. Це вважалося не гідним офіцерської честі і мундира.
Якщо виникала необхідність, то треба було переодягнутися в цивільний одяг і вже потім туди йти.
- В семидесяті роки минулого століття, коли наші бійці відправлялися на заслужену побивку (у солдатську відпустку), нам настійливо рекомендували при зустрічі з міліцією здоровкатись з віддачею честі. Це для нас було щось нове і викликало не тільки нерозуміння, а і небажання робити, бо до цього армія і міліція були як два окремі всесвіти. І армійський солдат не вважав за правило здоровкатися з міліцією ))) Це торкалося його гідності, як солдата.
При поверненні бійця з побивки, його питали: «Ну як ти там, честь міліції віддавав, чи ні?» На що той відповідав: «Я що довбонутий чи що? Я краще піду на танк з гранатою, чим буду махати під козирок, якимось мєнтам». Отак от було.
- Але пройшло піввіку, демократія розвинулась і тепер навіть генерали віддають честь і… КОМУ??!
ГОСПОДИ СПАСИ НАМ УКРАЇНУ!
м. Київ, 23 червня 2022 року.