08.07.2022 09:01
for all
37 views
    
rating - | no usr.
 © Лукіан

Продаж життів

ЗЕВС. Ти влаштовуй підмостки і готуй місця для тих, хто прийде, а ти приведи життя і розстав їх по порядку. Але спершу вичисти їх і причепури, щоб вони здавались гарними на лице і приваблювали якомога більше покупців. А ти, Гермес, будь глашатаєм і скликай бажаючих купити.


ГЕРМЕС. В добрий час, покупці вже з’явилися на торг.

Продавати ми будемо філософські життя всіляких видів і різного толку. Якщо ж у кого зараз не буде грошей для сплати, то нехай він залишить поручителя і заплатить через рік.

ЗЕВС. Багато йде; так що не слід зволікати та затримувати покупців. Отже, починаємо продаж.

ГЕРМЕС. Кого ти хочеш, щоб вивели першим?

ЗЕВС. Ось цього іонійця, (1) з довгими кучерями, так як в ньому є, на мій погляд, щось величне.

ГЕРМЕС. Ей, піфагорійцю, зійди і дай подивитися на тебе тим, хто зібрався.


ЗЕВС. Оголоси про нього.

ГЕРМЕС. Я продаю найкраще життя, дуже шановане. Хто купить? Хто прагне бути надлюдиною? Хто хоче пізнати гармонію всесвіту і ожити після смерті?

ПОКУПЕЦЬ. На вигляд він собою непоганий. Але що ж він знає?

ГЕРМЕС. Арифметику, астрономію, геометрію, магію, музику, чаклунство. Ти бачиш перед собою найкращого віщуна.

ПОКУПЕЦЬ. Чи можна його спитати?


ГЕРМЕС. Питай, в добрий час.


ПОКУПЕЦЬ. Ти звідкіля?

ПІФАГОР. З Самосу.

ПОКУПЕЦЬ. А де ти пройшов виховання?

ПІФАГОР. В Єгипті, у тамтешніх мудреців.

ПОКУПЕЦЬ. Скажи: якщо я куплю тебе, чому ти мене навчиш?

ПІФАГОР. Нічому я тебе не навчу, але нагадаю. (2)

ПОКУПЕЦЬ. Як ти нагадаєш?

ПІФАГОР. Спочатку зроблю твою душу чистою, змивши з неї весь бруд.

ПОКУПЕЦЬ. Але, уяви собі, що мене вже вичистили. Який же спосіб нагадування?

ПІФАГОР. Перш за все – тривалий спокій, безмовність і повне мовчання на протязі цілих п’яти років.

ПОКУПЕЦЬ. Тобі, шановний, якраз виховувати сина Креза. (3) Я ж хочу бути людиною що говорить, а не бовваном. А що ж все-таки буде після цього п’ятирічного мовчання?

ПІФАГОР. Ти будеш вправлятися в поезії і геометрії.

ПОКУПЕЦЬ. Гарно сказано: я повинен спочатку стати кіфаредом, щоб потім вже мудрецем.

ПІФАГОР. А після цього навчишся рахувати.

ПОКУПЕЦЬ. Я і зараз вмію рахувати.

ПІФАГОР. Як же ти рахуєш?

ПОКУПЕЦЬ. Один, два, три, чотири…

ПІФАГОР. От бачиш. Те, що тобі здається четвіркою, - це десять, і це рівносторонній трикутник і наша клятва. (4)

ПОКУПЕЦЬ. Клянусь, цією, значить, самою сильною клятвою, четвіркою, - я ніколи не чув більш божественних і більш святих міркувань.

ПІФАГОР. Після цього, чужинцю, ти узнаєш, як рухаються земля, повітря, вода і вогонь, які їхні якості і як вони змінюють свою форму.

ПОКУПЕЦЬ. Так, значить, вогонь, повітря і вода мають відому форму?

ПІФАГОР. І навіть цілком явну. Адже, ті що не мають форми і обрисів не в змозі рухатися. Окрім того ти узнаєш, що бог – це число і розум, і гармонія.

ПОКУПЕЦЬ. Ти говориш дивні речі.

ПІФАГОР. Окрім усього сказаного ти узнаєш, що ти сам, який вважає себе одним і який здається другим, - і справді – другий.

ПОКУПЕЦЬ. Що ти говориш? Я – другий, а не той, хто з тобою зараз розмовляє?

ПІФАГОР. Тепер ти той, а раніше ти являвся в другому тілі і під іншим іменем. І з часом ти знову перейдеш в іншого.

ПОКУПЕЦЬ. Значить, ти говориш, що я буду безсмертним, змінюючи один вигляд на другий? Але, досить про це. Що ж ти їси?

ПІФАГОР. Я не їм ніяких тварин, а інше все, окрім бобів.

ПОКУПЕЦЬ. Це чому? Чи тобі боби огидні?

ПІФАГОР. Ні, але вони священні, і природа їх дивна. Перш за все вони – творча сила, і якщо ти знімеш шкірку з боба, поки він ще зелений, то побачиш, що він схожий на чоловічі частини тіла. Якщо ж виставиш зварені боби у визначені ночі на місячне світло, то отримаєш кров. Але, що найважливіше, у афінян існує закон вибирати владу за допомогою бобів.

ПОКУПЕЦЬ. Ти розказав усе прекрасно, як і належить жерцю. Але роздягнися, я хочю побачити тебе голим. Геракл! У нього золоте стегно! Мабуть, він бог, а не просто смертний. Тому я, в будь - якому випадку куплю його. За скільки ж ти його продаєш?


ГЕРМЕС. За десять мін.


ПОКУПЕЦЬ. Я беру його за цю ціну.


ЗЕВС. Запиши ім’я того, хто купив і звідкіля він.

ГЕРМЕС. Мені здається, Зевс, він італієць, із жителів Кротону чи Тарента, взагалі з Великої Греції, (5) але не один, а чоловік триста купили його на загальні гроші.

ЗЕВС. Хай забирають, веди другого.

 

ГЕРМЕС. Хочеш, он того нечупару, понтійця? (6)

ЗЕВС. Так.


ГЕРМЕС. Ей ти, з сумою, у рваному плащі, підійди – но сюди і обійди тих хто тут зібрався. Я продаю життя мужнє, відмінне і благородне, вільне життя. Хто купить?


ПОКУПЕЦЬ. Глашатаю, що ти сказав? Ти продаєш вільного?

ГЕРМЕС. Саме так.

ПОКУПЕЦЬ. І ти не боїшся, що він притягне тебе до суду за продаж вільного в рабство або викличе в Ареопаг?

ГЕРМЕС. Він не звертає ніякої уваги на цей продаж, бо він вважає себе вільним при будь-яких умовах.

ПОКУПЕЦЬ. Для якої ж роботи його можна було б використати, такого брудного і нещасного? Адже йому можна доручити тільки копати землю або носити воду.

ГЕРМЕС. Він годиться не тільки для цього. Якщо ти поставиш його біля дверей, то він буде кращим воротарем, аніж собака; втім, йому і ім’я «собака». (7) 

ПОКУПЕЦЬ. Але звідкіля він і яким володіє ремеслом?

ГЕРМЕС. Спитай краще його самого; це буде краще за все.

ПОКУПЕЦЬ. Я боюсь його злого і похмурого вигляду – як би він не загавкав не мене або, ще не вкусив. Хіба ти не бачиш, як він підняв свою палку, зсунув брови і дивиться погрозливо і недобре?

ГЕРМЕС. Не бійся, він приручений.


ПОКУПЕЦЬ. По-перше, шановний, звідкіля ти?

ДІОГЕН. Звідусіль.

ПОКУПЕЦЬ. Що ти говориш?

ДІОГЕН. Ти бачиш перед собою космополіта – громадянина світу. (8)

ПОКУПЕЦЬ. Кому ж ти наслідуєш?

ДІОГЕН. Гераклу. (9)

ПОКУПЕЦЬ. Чому ж ти в такому випадку на накинув на себе і левову шкуру? Адже палицею ти схожий на нього.

ДІОГЕН. Ось моя левова шкура – потертий плащ. Воюю ж я, як і він, проти насолод, і не по наказу, а добровільно, взявши собі за завдання очистити життя.

ПОКУПЕЦЬ. Так, добре завдання. Але що ж ти, власне, знаєш? Яке у тебе ремесло?

ДІОГЕН. Я – визволитель людства та лікар пристрастей, а, взагалі я хочу бути пророком правди і свободи слова.

ПОКУПЕЦЬ. Так от, пророк, якщо я тебе куплю, то яким чином ти мене виховаєш?

ДІОГЕН. Перш за все, прийнявши тебе на навчання, я зніму з тебе розбещеність, запру разом з бідністю і накину на тебе потертий плащ. Потім я заставлю тебе працювати, спати на голій землі, пити воду і їсти що прийдеться. Божества ж твої, якщо вони в тебе є, ти, підкоряючись мені, викинеш в море. Ти не будеш піклуватися ні про шлюб, ні про дітей, ні про батьківщину, і все буде тобі дрібницею. Залишивши батьківський дім, ти будеш жити або в склепі, або в забутій башті, чи в глиняному глеку; (10) торбинка твоя нехай буде повною бобів і згортків списаних з обох боків. Ведучи такий спосіб життя, ти назвеш себе більш щасливим, аніж великий цар. (11) Якщо ж тебе будуть бити і піддавати тортурам, ти в цьому не побачиш нічого неприємного.

ПОКУПЕЦЬ. Що ти говориш? Як же я не відчую болю від ударів батога? Адже я не черепаха і не рак.

ДІОГЕН. Ти будеш діяти згідно зі знаменитим висловом Евріпіда, (12) трохи його змінивши.

ПОКУПЕЦЬ. З яким?

ДІОГЕН. Тіло твоє буде відчувати біль, а душа буде безболісна. (13) Те, чого найбільше повинно бути у тебе, полягає ось в чому: треба бути грубим та зухвалим і лаяти однаковим чином і царів, і приватних осіб, тому що тоді вони будуть дивитися на тебе з повагою і вважати тебе мужнім. Твій голос нехай буде грубим, як у варвара, а мова тихою і схожою на собачу. Треба мати зосереджений вираз і ходу, яка відповідає такому обличчю, і взагалі бути диким і в усьому схожим на звіра. Сором же, почуття помірності та пристойності, повинні бути відсутніми; здатність червоніти назавжди зітри зі свого обличчя. Старайся бути в найбільш багатолюдних місцях, але там перебувай в самотності, не зв’язуючись ні з ким, і не прагни мати друзів чи приятелів – все це знищує силу влади. На очах у всіх сміливо роби те, чого інший не зробив би і збоку, в любовних справах вибирай найбільш смішні і, нарешті, якщо це тобі буде потрібним, помри, з’ївши сирого поліпа чи каракатицю. (14) Ось таке благополуччя ми приносимо тобі в дар.

ПОКУПЕЦЬ. Забирайся геть, ти говориш про брудні, не гідні людини справи.

ДІОГЕН. Але, шановний, адже це дуже легко і всім на руку. Тобі непотрібно буде ні виховання, ні навчання, ні інших всіляких дрібниць, - перед тобою короткий шлях до слави. І якщо ти – проста людина, шкіряник, торговець солоною рибою, тесля чи міняйло, то нічого не завадить тобі стати об’єктом здивування, якщо тільки ти будеш мати безсоромність і зухвалість і якщо ти навчишся добре лаятись.

ПОКУПЕЦЬ. Для цього я не маю в тобі потреби. Все ж ти міг би з часом стати гребцем чи садівником, та і то лише у випадку, якщо ось він захоче віддати тебе, найбільше, за два обола.

ГЕРМЕС. Візьми його. Ми з радістю віддамо: він поводить себе дуже грубо, кричить, над усіма знущається і ще й брудно лається.


ЗЕВС. Поклич іншого, кіренця, он того, в пурпуровому плащі, прикрашеного вінком. (15)

ГЕРМЕС. Отже, увага, громадяни! Річ дорогоцінна, для багатих покупців. Життя це солодке, приємне, життя тричі блаженне. Хто бажає розкоші? Хто купить зніженого?

ПОКУПЕЦЬ. Підійди сюди і скажи, що ти знаєш; я куплю тебе, якщо ти виявишся корисним.

ГЕРМЕС. Не утруднюй його, шановний, і не розпитуй: адже він п’яний. Він, мабуть що, і не відповість тобі – ти ж бачиш у нього язик заплітається.

ПОКУПЕЦЬ. Хто ж, будучи сповна розуму, купить такого зіпсованого та розбещеного раба? Але як від нього пахне ароматами! І йде він невпевненою ходою, втрачаючи рівновагу. Все таки, Гермесе, скажи, які у нього здібності і яке ремесло він знає.

ГЕРМЕС. Взагалі він веселий гість і приємний товариш в пиятиці. Він разом зі флейтисткою вміє відмінно приймати участь в нічних прогулянках свого закоханого і розбещеного хазяїна. Окрім того він майстер виготовляти солодке печиво і майстерний кухар – словом, він вчитель приємного проведення часу. Виховання він отримав в Афінах, був рабом у сицилійських тиранів і був у них на дуже гарному рахунку. Найголовніший його стан: все зневажати, усім користуватися, звідусіль черпати свої задоволення.

ПОКУПЕЦЬ. Тобі пора б огледітись навколо, - чи немає тут заможних, у яких багато скарбів; а я не в змозі купити настільки веселе життя.


ГЕРМЕС. Зевс, здається, він, залишиться у нас непроданим.

ЗЕВС. Залиш його! Виведи іншого. Краще за все, отих он двох – того, який сміється із Абдер і який плаче із Ефеса; (16) я хочу, щоб вони були продані разом.

ГЕРМЕС. Вийдіть обидва на середину. Два кращих життя продаю, наймудріші із усіх життів виставляємо ми.


ПОКУПЕЦЬ. О, Зевс! Що за протилежність! Один не перестає сміятися, а другий, здається, оплакує когось – адже він плаче безперервно. Що це ти? Чому смієшся?

ДЕМОКРІТ. І ти ще питаєш? Тому, що всі ваші діла мені здаються смішними, та і ви самі теж.

ПОКУПЕЦЬ. Що ти говориш? Ти смієшся над всіма нами і ні у що не ставиш наші справи?

ДЕМОКРІТ. Так, саме так. Бо важливого в ділах нема нічого – все пустота, рух атомів і безкінечність

ПОКУПЕЦЬ. Ну, вже ж зовсім не так! Але, воістину, ти сам пустий і нескінченно дурний! Що за знущання! Невже ти не перестанеш сміятися? А ти, шановний, чому плачеш? Я думаю, набагато приємніше буде поговорити з тобою.

ГЕРАКЛІТ. О, чужинцю, я вважаю, що справи людські гідні зойків і сліз: в них немає нічого, щоб не було минущим. Тому я вас жалію і оплакую. Те, що існує зараз, я не вважаю великим, те ж, що буде потім, я вважаю жахливим, - я маю на увазі світову пожежу (17) та переворот світобудови. Ось над цим я і журюся: немає нічого постійного, все буде перетворено в жахливу суміш. Одне і те ж – радість і відсутність радості, пізнання і незнання, велике і мале, - все переміщається вверх і вниз і змінюється у грі віку.

ПОКУПЕЦЬ. А що ж це таке – вік?

ГЕРАКЛІТ. Дитя що грається, яке кидає гральні кості, і знаходиться в розладі з самим собою.

ПОКУПЕЦЬ. А що таке люди?

ГЕРАКЛІТ. Смертні боги.

ПОКУПЕЦЬ. А що ж таке боги?

ГЕРАКЛІТ. Люди безсмертні.

ПОКУПЕЦЬ. Чи ти говориш загадками, шановний, чи складаєш головоломки? Справді, ти, як і Локсій, не говориш нічого ясного.

ГЕРАКЛІТ. Адже мені до вас немає ніякого діла.

ПОКУПЕЦЬ. І, значить, ніхто в здоровому глузді тебе не купить.

ГЕРАКЛІТ. Та щоб вам усім пусто було – і покупцям, і не покупцям.

ПОКУПЕЦЬ. Ось оце зло недалеке від безумства. І ні того, ні другого я не куплю.


ГЕРМЕС. Значить, і ці лишаються непроданими.

ЗЕВС. Викликай наступного.

ГЕРМЕС. Хочеш афінянина, он того, речистого? (18)

ЗЕВС. Добре.

ГЕРМЕС. Підійди сюди, ти. Ми викликаємо гарне і розсудливе життя. Хто купить найсвятіше життя?


ПОКУПЕЦЬ. Скажи мені, що, власне, ти знаєш краще за все.

СОКРАТ. Я цінитель юнаків і знавець любовних справ.

ПОКУПЕЦЬ. То як же я тебе куплю? Мені потрібен був наставник для мого сина, який вирізняється красою.

СОКРАТ. Хто ж більш за мене здатний жити з прекрасним юнаком? Адже я люблю не тіло, але душу вважаю прекрасною. Навіть якщо юнаки будуть лежати під одним плащем зі мною, ти не почуєш від них, що вони мали від мене щось погане.

ПОКУПЕЦЬ. Ти говориш щось неправдоподібне! Ти, хто любить юнаків, не йдеш далі своєї любові до їхньої душі, навіть маючи повну свободу і лежачи з ними під одним же покривалом?

СОКРАТ. А я клянусь собакою і платаном, що так воно і є.

ПОКУПЕЦЬ. Геракл! Що за дивні боги!

СОКРАТ. Ти що! Не віриш, що собака – бог? А ти хіба не бачиш, в якій повазі Анубіс в Єгипті? І Сиріуса на небі не знаєш? І Кербера в підземному царстві?

ПОКУПЕЦЬ. Ти правий, я помилився. А який у тебе спосіб життя?

СОКРАТ. Я живу, придумавши для себе країну, де я встановив особливий державний устрій, і закони у мене свої власні.

ПОКУПЕЦЬ. Я хотів би почути один із основних законів.

СОКРАТ. Так слухай же найважливіший, який стосується жінок. «Та не буде жодна з них належати тільки одному, але кожному, хто бажає мати шлюб». (19)

ПОКУПЕЦЬ. Що це ти говориш? Значить всі закони про перелюби скасовуються?

СОКРАТ. Так, клянусь Зевсом, і разом весь дріб’язок, пов`язаний з ними.

ПОКУПЕЦЬ. Ну, а що ж ти вирішив щодо прекрасних хлопчиків?

СОКРАТ. Їхня любов буде нагородою для кращих серед громадян, які звершили що-небудь видатне і гідне.

ПОКУПЕЦЬ. Одначе! Щедрі ж подарунки! Яке ж головне положення твоєї мудрості?

СОКРАТ. Ідеї і уявлення про існуюче. Адже все, що ти бачиш, - і земля, і те що на землі, і небо, і море, - образи всього цього стоять незримо за межами всього існуючого.

ПОКУПЕЦЬ. Де ж вони стоять?

СОКРАТ. Ніде; адже якби вони існували де-небудь, то не існували б.

ПОКУПЕЦЬ. Я не бачу тих уявлень, про які ти говориш.

СОКРАТ. І не дивно, адже око твоєї душі сліпе. Я ж бачу образи всього, а також незримого тебе і другого себе і, рівним чином, бачу все двічі.

ПОКУПЕЦЬ. Значить тебе треба купувати, тому що ти мудрець і бачиш більше, чим звичайні люди. Подивимось… Скільки ти візьмеш з мене за нього?

ГЕРМЕС. Два таланта.

ПОКУПЕЦЬ. Я купую його за цю ціну. Гроші я вневдовзі виплачу.

ГЕРМЕС. Як твоє ім’я?

ПОКУПЕЦЬ. Діон Сіракузький.

ГЕРМЕС. Візьми його в добрий час. Тепер я викликаю тебе, епікурейця. Хто купить цього? Це учень тих двох, яких ми недавно викликали, того хто сміявся і п’яного. Однак він розумніше них в одному відношенні: він безбожніше за них. В іншому ж він приємний чоловік і друг ласощів.


ПОКУПЕЦЬ. Яка ціна?

ГЕРМЕС. Дві міни.

ПОКУПЕЦЬ. На, А, втім… мені хочеться знати, які наїдки він полюбляє більш за все.

ГЕРМЕС. Він їсть солодощі і те, що смаком схоже на мед, але більш за все винні ягоди.

ПОКУПЕЦЬ. Це не завадить. Будемо купувати для нього карійські солодощі. (20)


ЗЕВС. Поклич другого, он того стриженого, похмурого, із Стої.

ГЕРМЕС. Правильно ти сказав. Здається, що багато хто із тих, що прийшли на торг тільки цього і чекають. Продаю саму доблесть, найдосконаліше життя! Хто бажає знати все?


ПОКУПЕЦЬ. Це ти, в якому сенсі сказав?

ГЕРМЕС. Що тільки він один мудрець, один він прекрасний, один він справедливий, мужній, цар, захисник у суді, багатій, законодавець і все, що тільки існує.

ПОКУПЕЦЬ. Невже, шановний, він єдиний кухар і, клянусь Зевсом, єдиний шкіряник, тесля і все таке інше?

ГЕРМЕС. Так.


ПОКУПЕЦЬ. Підійди, будь ласка, і скажи мені, покупцю, який ти, і перш за все, чи не сердишся ти на те, що тебе продають і що ти – раб? 

ХРІЗІПП. Ніскільки. Адже це не від нас залежить; а те, що не від нас залежить, те для нас, звісно, не має значення.

ПОКУПЕЦЬ. Я не розумію, в якому сенсі ти власне, говориш.

ХРІЗІПП. Та ти що? Невже не розумієш, що в схожих справах одне бажане, а інше небажане?

ПОКУПЕЦЬ. І тепер не розумію.

ХРІЗІПП. Звісно! Ти ж не звик до наших назв і не володієш сприймаючою здатністю. Той же, хто зі старанністю навчився логічному баченню, знає не тільки це, але і те, що таке «основна властивість» і «надосновна властивість» (21) і наскільки вони одна від одної відрізняються.

ПОКУПЕЦЬ. В ім’я Мудрості, не відмовляй і скажи мені, що таке основна і надосновна властивість. Не можу сказати, як я був вражений ритмом усіх цих назв.

ХРІЗІПП. Будь ласка, мені не шкода. Якщо кульгавий, раптом наступивши кульгавою ногою на камінь, несподівано поранить себе, то для нього кульгавість буде основною властивістю, а рана матиме надосновну властивість.

ПОКУПЕЦЬ. Який витончений розум! Але, що ж ти ще скажеш?

ХРІЗІПП. Є сплетіння слів, якими я обплутую тих, хто приходить до мене, забиваю рота і заставляю мовчати, надівши на них намордник. А ім’я цій силі – горезвісний силогізм.

ПОКУПЕЦЬ. Геракл! Ти і сильного виведеш зі строю своїми словами.

ХРІЗІПП. Ось дивись: у тебе є дитина?

ПОКУПЕЦЬ. А що?

ХРІЗІПП. Припустимо вона грається біля ріки; її знайшов і вкрав крокодил. Крокодил обіцяє повернути дитину, якщо ти скажеш правду про те, що він задумав відносно віддачі дитини. Що ти скажеш крокодилу? (22)

ПОКУПЕЦЬ. На твоє питання важко відповісти. Адже я не знаю, що скажу спочатку, щоби отримати дитину назад. Але відповідай ти, заклинаю тебе Зевсом, і врятуй мені дитину, щоб крокодил не встиг його з’їсти раніше.

ХРІЗІПП. Кріпись! Я навчу тебе ще і іншим, більш чудесним речам.

ПОКУПЕЦЬ. Чому ж саме?

ХРІЗІПП. «Женцю», «Хазяїну», потім «Електрі» і «Накритому покривалом».

ПОКУПЕЦЬ. Про яке накриття говориш ти, про яку Електру?

ХРІЗІПП. Про ту всім відому Електру, дочку Агамемнона, яка одночасно знає і не знає про одне і те ж. Бо коли поряд з нею стоїть Орест, ще не впізнаний і який тримає в руках останки Ореста, то вона знає про Ореста, що він її брат, і не знає, що той хто стоїть перед нею – Орест. Тепер ти почуєш також дивовижні міркування про накритого покривалом. Скажи мені: ти ж мабуть знаєш свого батька?

ПОКУПЕЦЬ. Звісно.

ХРІЗІПП. Так от, якщо я поставлю поряд з тобою людину, сховану під покривалом, і спитаю, чи знаєш ти його, що ти відповіси?

ПОКУПЕЦЬ. Ясна річ, що не знаю його.

ХРІЗІПП. Але цей накритий покривалом і був твій батько. Тому, якщо ти його не знаєш, то не знаєш і свого батька.

ПОКУПЕЦЬ. Ну, ні. Адже, знявши покривало, я буду знати правду. Але все ж таки, що у тебе є кінцевою метою мудрості і що зробиш ти, дійшовши до вершини чесноти?

ХРІЗІПП. Я придбаю перші блага природи – я кажу про багатство, здоров’я і тому подібне. Але спершу необхідно подолати багато попередніх труднощів, загострюючи свій погляд читанням дрібно написаних книг, збираючи пояснення і наповнюючи себе солецизмами і незвичайними словами; і головне – не дозволено бути мудрецем, якщо не вип’єш тричі підряд чемериці. (23) 

ПОКУПЕЦЬ. Так, все це благородно і гідне доблесного мужа. Але все ж бути Гніфоном і лихварем (24) (я бачу, що і це одна із твоїх якостей) – що ми скажемо, чи гідно це мужа, який вже випив чемериці і досяг досконалості у чеснотах?

ХРИЗІПП. Так, адже тільки мудрецю і належить давати гроші в борг, бо йому властиве мистецтво думати, - давати ж гроші в борг і вираховувати проценти, на мій погляд, близько підходить до розумових висновків, - одному тільки ревнителю цієї науки притаманне і те і друге, і він повинен брати не тільки прості проценти, як інші люди, але повинен брати і з цих процентів нові проценти. Хіба ти не знаєш, що існують і перші проценти, а потім ще й другі, які начебто є нащадками перших? Подивись на силогізм, що він говорить: «Якщо він візьме перші проценти, то візьме і другі; але, так як він візьме перші проценти, то значить, візьме і другі».

ПОКУПЕЦЬ. Невже те ж саме треба сказати і про винагороду, яку ти береш з молодих людей за своє навчання, і невже тільки такий поціновувач науки має право брати платню за навчання чесноті?

ХРІЗІПП. Ти починаєш розуміти. Адже я беру гроші не тільки із-за себе, а заради того, хто дає. Так як завжди один із двох витрачає, а другий приймає гроші, то я привчаю себе бути тим, хто бере гроші, учня – тим, хто їх витрачає.

ПОКУПЕЦЬ. Адже слід було б навпаки, щоб юнак збирав гроші, ти ж, як єдиний багач, витрачав їх.

ХРІЗІПП. Жартуєш, шановний! Але дивись, як би я в тебе не вцілив стрілою не доказуваного силогізму.

ПОКУПЕЦЬ. Що ж страшного в тій стрілі?

ХРІЗІПП. Безвихідне становище, мовчання і повний розбрід думок. А найголовніше – якщо я захочу, то перетворю тебе на камінь.

ПОКУПЕЦЬ. Як це «на камінь»? Адже ти, здається, шановний, не Персей? (25)

ХРІЗІПП. Приблизно це буде так: адже камінь тіло?

ПОКУПЕЦЬ. Так.

ХРІЗІПП. Так от: хіба одухотворене не тіло?

ПОКУПЕЦЬ. Так.

ХРІЗІПП. А ти одухотворений?

ПОКУПЕЦЬ. Здається, так.

ХРІЗІПП. Значить ти і єсть, камінь, раз ти тіло.

ПОКУПЕЦЬ. Ні, будь ласка, звільни мене, прошу Зевсом, і зроби мене знову людиною.

ХРІЗІПП. Це не важко; значить, будь знову людиною. Скажи мені: чи будь-яке тіло одухотворене?

ПОКУПЕЦЬ. Ні.

ХРІЗІПП. Так от, камінь одухотворений?

ПОКУПЕЦЬ. Ні.

ХРІЗІПП. Але ж ти тіло?

ПОКУПЕЦЬ. Так.

ХРІЗІПП. Якщо ж ти тіло, ти одухотворений?

ПОКУПЕЦЬ. Так.

ХРІЗІПП. Значить ти не камінь, раз ти одухотворений.

ПОКУПЕЦЬ. Ти зробив добре діло, тому що вже мої стегна, як у Ніоби, похолонули і замерзли. (26) Я куплю тебе. Скільки треба заплатити за нього?


ГЕРМЕС Двадцять мін.

ПОКУПЕЦЬ. Беру.

ГЕРМЕС. Ти один його купуєш?

ПОКУПЕЦЬ. Ні, але разом з усіма, кого ти бачиш.

ГЕРМЕС. Так, їх багато, плечі у них сильні, і вони гідні «жнеця».


ЗЕВС. Не витрачай часу, викликай іншого, перипатетика.

ГЕРМЕС. Я викликаю тебе, прекрасного, багатого. Так от, купуйте найтямущого, який однаково добре вміє все робити.


ПОКУПЕЦЬ. Хто ж він такий?

ГЕРМЕС. Помірний, справедливий, врівноважений у відношенні до життя і, що найважливіше, подвійний.

ПОКУПЕЦЬ. Це як?

ГЕРМЕС. Він знає, що є три види добра: в душі, тілі і зовнішній природі.

ПОКУПЕЦЬ. Він думає як людина. Скільки він коштує?

ГЕРМЕС. Двадцять мін.

ПОКУПЕЦЬ. Занадто дорого.

ГЕРМЕС. Ні, дивний ти чоловіче. Адже він, здається, має і деякі гроші, так що ти нічого не втратиш, купивши його. Окрім того, ти зразу ж узнаєш від нього, скільки може жити комар, до якої глибини море просвічується сонцем і яка душа в устриці.

ПОКУПЕЦЬ. Геракл! Що за тонкощі!

ГЕРМЕС. А що ти скажеш, коли почуєш набагато тонше – про сім’я і зачаття і про те, як утворюється зародок у лоні, і що людина це тварина яка сміється, а віслюк – ні, і що віслюк не може будувати ані будинки, ані кораблі.

ПОКУПЕЦЬ. Ти перераховуєш досить корисні і потрібні відомості, які я можу придбати; тому я куплю його за двадцять мін.

ГЕРМЕС. Хай буде так.


ЗЕВС. Хто у нас там ще лишився?

ГЕРМЕС. Та ось цей скептик. Ти, Піррій, (27) вийди наперед, я швиденько скажу про тебе. Більшість вже розходиться, і продаж буде серед небагатьох. Може бути, хто-небудь і цього купить все-таки?


ПОКУПЕЦЬ. Можливо, я. Але перш за все скажи мені, що ти вмієш?

ФІЛОСОФ. Нічого.

ПОКУПЕЦЬ. В якому сенсі ти це сказав?

ФІЛОСОФ. Мені здається, що взагалі немає нічого.

ПОКУПЕЦЬ. Значить, і ніхто з нас не існує?

ФІЛОСОФ. Я і цього не знаю.

ПОКУПЕЦЬ. Навіть не знаєш, що і ти, може бути, існуєш?

ФІЛОСОФ. Про це я знаю ще менше.

ПОКУПЕЦЬ. Що ж з ним робити? А для чого у тебе ці ваги?

ФІЛОСОФ. Я зважую на них докази і оцінюю їх, і якщо я бачу, що вони до останньої дрібниці однакові і рівні за вагою, тоді я зовсім не розумію, який із них ближче до істини.

ПОКУПЕЦЬ. А що б ти ще міг робити?

ФІЛОСОФ. Все інше, окрім одного: переслідувати раба, який втікає.

ПОКУПЕЦЬ. Чому для тебе це неможливе?

ФІЛОСОФ. Тому що я його не схоплю.

ПОКУПЕЦЬ. Насправді ти мені здаєшся лінивим і неповоротким. Але що ж є метою твого пізнання?

ФІЛОСОФ. Незнання і неможливість чути і бачити.

ПОКУПЕЦЬ. Значить ти говориш, що ти сліпий і глухий.

ФІЛОСОФ. І окрім того я позбавлений здібності розрізняти або сприймати, і взагалі я нічим не відрізняюся від черв’яка.

ПОКУПЕЦЬ. За це тебе і варто купити. Так скільки, говориш ти, коштує він?

ГЕРМЕС. Аттичну міну.

ПОКУПЕЦ. Будь ласка. Що ти скажеш тепер, шановний? Купив я тебе?

ФІЛОСОФ. Це невідомо.

ПОКУПЕЦ. Як так? Адже я тебе купив і заплатив як треба гроші.

ФІЛОСОФ. Я утримаюсь поки що від кінцевої думки і ще поміркую над цим питанням.

ПОКУПЕЦЬ. Ти, значить, іди за мною, як і належить моєму рабу.

ФІЛОСОФ. Хто знає, чи ти говориш правду?

ПОКУПЕЦЬ. Глашатай, міна і всі присутні.

ФІЛОСОФ. Хіба тут хтось присутній?

ПОКУПЕЦЬ. Ось я пошлю тебе до млина і більш поганими словами приведу тебе до переконання в тому, що хазяїн – я.

ФІЛОСОФ. У цьому ти засумнівайся!

ПОКУПЕЦЬ. Клянусь Зевсом, я ж тобі вже сказав що це -я!


ГЕРМЕС. Перестань суперечити і слідуй за тим, хто тебе купив, всіх же інших ми запрошуємо на завтра. Ми будемо продавати життя приватних осіб – ремісників та торгівців.



ПРИМІТКИ:


1)…Ось цього іонійця, з довгими кучерями…- мається на увазі філософ Піфагор (VI ст. до н.е.), якого філософ Ямвліх називав «волосатим із Самоса». Самос – один із островів Іонічного архіпелагу в Егейському морі, батьківщина Піфагора.

2)…Нічому я тебе не навчу, але нагадаю…- згідно вченню Піфагора, кожна наука є спомином про те, чому людина навчилася під час своїх попередніх існувань.

3)…Тобі, шановний, якраз виховувати сина Креза…- син мідійського царя Креза був глухонімим; жарт в тому, що Піфагор проповідував необхідність п’ятирічного мовчання.

4)…і цей рівносторонній трикутник і наша клятва…- по піфагорійському вченню, кожне число несе в собі всі попередні числа. В четвірці сховані три, два, один; десятка – сума чотирьох, трьох, двох і одиниці. Рівносторонній трикутник зображувався у вигляді піраміди, основою якої є четвірка. Число чотири піфагорійці клялись, як вічним джерелом, наповненим елементами природи.

5)…Велика Греція…- південна Італія і Сицилія.

6)…Хочеш, он того нечупару, понтійця?..- мається на увазі філософ – кінік Діоген (413 – 323 роки до н.е.), родом із Сінопа в Каппадокії, області Понту. Неохайність в одязі та у всьому зовнішньому вигляді вважалася характерною ознакою кінічного філософа.

7)…втім, йому і ім’я «собака»…- по переказу, Діоген сам називав себе «собака» - κύων, за те, що боляче «кусав» своєю проповіддю противників. Тому, згідно з переказом, все вчення Діогена і називалося кінічним, тобто «собачим»

8)…Ти бачиш перед собою космополіта – громадянина світу…- слово «космополіт» чисто грецьке і в перекладі збережене як є, але до нього доєднали ще κόσμος, - світ, всесвіт; πολίτης — громадянин.

9)…Кому ж ти наслідуєш?...- Гераклу. Геракл вважався зразком кінічної незалежності від всіляких потреб.

10)…ти будеш жити …. в глиняному глеку; - див. Лукіан «Як слід писати історію».

11)…Великий цар…- титул перського царя.

12)… згідно знаменитому вислову Евріпіда: тіло твоє буде відчувати біль…- див. Евріпід «Орест».

13)…Тіло твоє буде відчувати біль, а душа буде безболісна… - пародія на Еврипіда, «Іпполіт». «Язик поклявся, а душа клятви не знає».

14)…помри, з’ївши сирого поліпа чи каракатицю…- за переказом, Діоген, бажаючи довести, що людина може вільно обходитися без вареної їжі, з’їв сирого поліпа (по іншій версії, каракатицю). Однак довести не вдалося, а філософ внаслідок свого досліду помер.

15)… Поклич іншого, кіренця, он того … - тобто Арістіппа (див. вище).

16)… отих он двох – того, який сміється із Абдер і який плаче із Ефеса…- філософ Демокрит (Vст. До н.е.) із міста Абдери, що і Фракії, недалеко від гирла річки Неста ( зараз Карасу) – див. Лукіан «Як слід писати історію» про «абдеритську хворобу» і філософ Геракліт (576 – 480 роки до н.е.) із іонійського міста Малої Азії Ефеса.

17)… я маю на увазі світову пожежу…- за вченням Геракліта сутність світу – вогонь. Все виникає із вогню і, безперервно змінюючись, знову стає вогнем. Сучасний світ повинен повернутися в свій споконвічний стан шляхом світової пожежі.

18)…Хочеш афінянина, он того, речистого? …- мається на увазі Сократ, якого Платон робить головним учасником своїх діалогів.

19)… Та не буде жодна з них належати тільки одному…- Лукіан вкладає положення Платона в уста Сократу, як робить це і сам Платон.

20)… Карійські солодощі…- пастила із Карії що в Малій Азії, яка славилася ще в древньому світі.

21)…що таке «основна властивість» і «надосновна властивість»…- терміни, які являють собою логічні категорії стоїків σύμβαμα – повний присудок, який має закінчений сенс; наприклад, «Сократ гуляє». Παρασύμβαμα – присудок, який для повноти сенсу вимагає деякого доповнення; наприклад «Сократ має намір».

22)… силогізм про крокодила… - див. Лукіан «Гермотим».

23)…якщо не вип’єш тричі підряд чемериці…- натяк на парадокс стоїків, що «будь-яке непорозуміння є божевілля». Найкращим засобом від божевілля греки вважали відвар чемериці.

24)… бути Гніфоном і лихварем… - Гніфон (буквально скупий) – ім’я паразита, яке стало номінальним, як у Мольера Гарпагон ( Гарпагон грецькою мовою «викрадач», «користолюбець») для позначення скнари.

25)… ти все-таки, шановний, здається не Персей… - відрубаною головою Медузи Персей, згідно грецькій міфології, перетворював ворогів на камінь, - див. Лукіан «Морські розмови».

26)… мої стегна, як у Ніоби, похолонули і замерзли …- в грецькій міфології Ніоба, дочка Тантала, дружина царя Амфіона, перетворилася від горя на камінь, після того як Аполлон і Артеміда вбили її дітей за те, що Ніоба, горда своїм потомством, насмілилась зрівнятися з Латоною, матір’ю Аполлона і Артеміди.

27)… Піррій…- буквально «рудий», натяк на філософа Піррона (букв. рудий).



Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.



антична Греція, друге століття н.е.

Публікації: Каллистрат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись