Морські розмови
Еніпей і Посейдон
ЕНІПЕЙ. Кажучи правду, Посейдоне, це недобре з твого боку. Прийнявши мій вигляд, ти підкрадаєшся до моєї коханої і заволодіваєш нею; а вона, думаючи, що віддається мені, анітрохи не пручається твоїм ласкам.
ПОСЕЙДОН. А все тому, Еніпей, що ти занадто пихатий і в той же час повільний! Ти нехтував цією прекрасною дівчиною, хоча вона і приходила до тебе кожного дня, знемагаючи від кохання; тебе ж тільки радували її страждання. А вона блукала в тузі по твоїх берегах; входила інколи в твої води, купалась – і все це тільки із бажання твоєї близькості, тоді як ти красувався перед нею.
ЕНІПЕЙ. То й що? Невже з цього виходить, що ти повинен був викрасти мою кохану, перетворити Посейдона на Еніпея і обдурити, таким чином, недосвідчену дівчину?
ПОСЕЙДОН. Пізно ти почав ревнувати, Еніпей! Для чого було раніше нехтувати нею? А втім, Тіро́ ніскільки не постраждала! Вона ж думала, що ділить кохання з тобою, а не зі мною!
ЕНІПЕЙ. А от і ні! Бо залишаючи її, ти назвав себе своїм іменем, Посейдон! І це привело її до великого смутку. Та і я тобою скривджений, тому що ти насолодився моєю радістю, зодягнувшись у високо набіглу блискучу хвилю, сховавши під нею себе і Тіро́ і з’єднався з нею замість мене.
ПОСЕЙДОН. Так, але ж ти не хотів, Еніпей!
Примітка:
- Еніпей – (грец. Ενιπεύς), річковий бог у Фессалії та Еліді, улюбленець фессалійської царівни Тіро.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.