20.08.2022 19:41
для всіх
118
    
  1 | 1  
 © Ярек

Кадр серпневого вечора

Кадр серпневого вечора

Здається в серпні швидше вечоріє. Можливо, напевно, але чи це важливо. Після спекотного серпневого дня коли здається уже немає бажання нічого робити раптом в поле зору потрапляє фотокамера. Погляд на неї завжди породжує запитання. «Ну і що ти в такий емоційно пустий вечір мене здатна запитати? Мовчиш. Знаю я твої вибрики задавати ребуси». Але їй як і гарній панянці відмовити неможна. Тож через «не хочу» беру її ніжно на руки і надвір.

Перші кроки по довгих від західного сонця тінях дали зрозуміти: а вона права і питань багато. Ну і нарешті прокинулось внутрішнє я, яке ще не відійшло від ранкової дрімоти і як піп з конопель починає генерувати ідеї: «А що слабо зробити такий кадр щоб одразу усіх спонукав до прогулянки по вечірньому літньому саду». Два проти одного – впиратися було марно і ось попри об’єктив пропливає троянда, яка як і я проспала ранок тож тепер намагається з запізненням довести усім «та ні ви дивіться яка я гарна і розумна». Рухаєшся далі, але троянда своїми колючками не відпускає бо їй одинокій і її таланту бракує уваги. «Вибачай красуне не в той час і не в тому місці. Сьогодні головну скрипку відіграє малина і мені її відверто шкода, оскільки після фотосесії вона стане гарним спогадом серпневого вечора. Нас як не як троє і апетити зростають.»

Коли об’єктив камери починає просуватися через передосіння темно-зеленкувате листя, як феєрверк у фокусі з’являються насичені кольори жіночої помади малини. «А це що поряд – заверещало моє внутрішнє я – а так та це ж твоя рука! А хто ж тоді тримає камеру?». Рука слухняно і ображено почала давати задню щоб виконувати свої безпосередні функції. «Нічого – шепотіла вона камері – скоро вимкнуть сонце і я відірвусь наповну.». А вона права – «відірвусь», «дорвусь», «обірву». Але це трішки згодом, а наразі ми троє таких моделей давно не бачили тож з насолодою в останніх променях сонцях заходились запам’ятовувати цифрові малюнки серпневої малини. Зверху крони дерев гойдав легенький вітерець, а хтось у паузах між кадрами таки не дотримував слова. Ще один серпневий вечір став солодкою історією.



20/08/2022

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.08.2022 20:36  Віктор Насипаний => © 

добре є!