Королівське правило

Та всього пару слів. Коротенько…

Так от.

Це правило існувало ще з часів царя Навуходоносора, а може й раніше, було всім відоме, але не мало гарної назви.

Назва виникла вже десь  у середньовічній Європі коли там гуляла «самостійність» і весь простір Ойкумени був розділений на безліч королівств, графств, курфюрств і, навіть, ліхтенштейнів.

А у королів, графів, курфюрстів і, навіть… та ні, там люди були спокійніші, кожного дня боліла голова від проблем, що їх створювало вкрай розбещене мирним життям населення. І те їм не так, і те їм не туди, та і взагалі король поганий, і що робити ми не знаємо, а Господу, звісно ж, начхати на нас нещасних.

От тоді це правило і застосовувалось. Що ж то було за таке правило?

Та воно було надпросте і давало володарям дієву пораду:

«Якщо не можеш вирішити внутрішні проблеми, то розпочни війну з сусідом» і все… крапка!

Ну, а якщо на війну з сусідом немає ні сил, ні хоробрості, тоді що робити? А тоді вже зроби так, щоб він на тебе сам напав.

І проблеми зникнуть, і ти станеш героєм-захисником, населення забуде про всі свої побутові негаразди і стане на захист вітчизни і всі, краще з переможною славою, увійдуть в загальне буття. Тобі збудують пам’ятника з лавровим вінцем на голові і станеш ти в один ряд з усіма поважними творцями історії.

Ну, а те, як воно було все насправді забудеться і зникне з пам’яті народної, для чого воно їм в майбутніх поколіннях?

Зі славою жити поважніше….

м. Київ, 25 жовтня 2022 року.