05.02.2023 06:08
лише 18+
53
    
  1 | 1  
 © Каллистрат

ВЕРНЕР

ВЕРНЕР

шматок минулого тисячоліття




Дивлюсь тут якось на ЮТубі документальний фільм і бачу скромний надгробок Вернера фон Брауна на кладовищі Айві - Хілл в місті Олександрія, штат Вірджинія, ну і згадав…


Американці летять до Місяця! Ми з нетерпінням чекали, як подивимось по телевізору висадку астронавтів на поверхню нашого супутника.

Ага, якраз, побачили. За пару годин перед трансляцією висадки астронавтів до частини прийшов з дому замполіт і наказав закрити на ключ, опечатати і здати під охорону «Ленінську кімнату» де той телевізор і стояв.

Ну от хіба не суки, га? Та ми тут ракетники, чи хто?! Падли.

Нам стало сумно, ми відкрили своє вікно, що виходило на полковий плац і де попід нашими вікнами ходив вартовий від піхотного полку і спитали:

- Зєма! У вас висадку по телевізору показують, чи ні?

- Ні хєра. Заборонили, - відповідав той, порушуючи устав караульної служби.

Ми ж тоді ще не знали, що коли всі країни світу показували цю видатну подію, дві із них СРСР і Китай заборонили показувати у себе тріумф космонавтики, мабуть - що, жаба задавила нещасних марксистів - комуністів.

Але наші офіцери по домашньому телевізору таки побачили, як американські астронавти висаджуються і гуляють на поверхні Місяця. В соціалістичній НДР це не заборонялось, та і в інших країнах соціалістичного ТАБОРУ, теж – ні. А от нам – х….


***

Зранку в частині було деяке напруження. Всім хотілося узнати, що ж побачили наші командири по телевізору, як же воно то все було? Але ті були стримані, нам доповіли коротко, що американці таки сіли на Місяць, а самі збирались купками, жваво все обговорювали, настрій у них хоча і був схвильовано - напружений, але дещо пригнічений. Вони добре розуміли в якій ср… ми сидимо зі своєю ракетною технікою. Та й то: американці по Місяцю гуляють, а ми тут, як, який-небудь ракетний колгосп тягаємо свої ракети на спеціальних причепах, так званих «тєлєгах», часто ламаючи камрадам їхні паркани в гартенштадтах, (на дачах) коли нас туди заносило, при поворотах наліво - направо.

Та й стріляли… Коли наші хлопці з дивізіону поверталися з тренувальних пусків на полігоні Кап - Яр в астраханських степах ми їх питали:

- Ну як відстрілялися?

- Як завжди, на «уд». «По дишлу», - тобто, куди повернули туди й вийшло.

Ракети тоді були ще некерованими, і, в більшості, летіли як хотіли, хоча їх і направляли на ціль, але, головне, щоб подалі від себе.


***

Так от… Щоб не впадати в повну мізантропію, наші командири і заговорили, що вже, нібито, проектується нова ракета під назвою «Точка» і яку не треба тягати на «тєлеге», а буде вона лежати на «горбу» у пускової установки і т. д. і т.п. Та й то, треба ж було якось штанці підтягнути, а інакше і для чого тоді жити. )))


***

Коротко про талановитого конструктора і винахідника Вернера фон Брауна.

За його розробками були створені, вдосконалені і потім використані ракети для:

- досягнення космічного простору влітку 1944 року:

- запуску в космос першого радянського штучного супутника в 1957 році;

- запуску в космос першого американського штучного супутника в 1958 році;

- запуску першого радянського космічного корабля з людиною на борту в 1961 році.

- і, нарешті. він створив ракету для американських космічних місій на Місяць.

І при цьому всьому ніде немає жодного пам’ятника такому чолов’язі.

Отак от…


Примітка: А з нацистами – комуністами розбереться час, він краще за нас знає: що і як.



***

Та-а-к…. А чому ж це наші так нікуди і не долетіли і не сіли?

Якщо на ЮТубі зайти на канал воєнного історика Марка Солоніна і подивитися його серіал про історію місячної гонки, там цілих сім серій, де він до останнього гвинтика розкладає і розглядає що воно і як було, то все і стане зрозумілим. Але людям цивільним все ж краще дивитися останню сьому серію, називається «Катастрофа», де він розказує про конфлікт між генеральними конструкторами С. Корольовим і В. Глушко.

Так от, якщо в двох словах, то, через те що С.Корольов і В. Глушко мали честь люто пересваритися один з одним, то наші так і лишилися сидіти у себе вдома. Воно може й на краще…

А ви ще питаєте, якою може бути роль особистості в історії? Та у нас от такою….



м. Київ, 27 січня 2023 року.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.02.2023 13:25  Каранда Галина => © 

цікаво!