Космічний анекдот
з рубрики / циклу «рассказы - 3»
- Боже, яка нудота! Тобі оце все, ще не набридло?
- Оце все, мені?
- Ага!
- Ні…. Не набридло….
- А як ти з цим борешся?
- З чим?
- Та як, з чим! З нашим оцим сидінням тут чорті де?
- Ніяк. Просто рахую собі зорі на небі, та й усе, а їх тут хватить до скону світу.
- Ну ти даєш… Слухай, а ТВІЙ ким був?
- Мій? Оптиком. Був і є.
- А… Он воно що… Тоді для тебе це звичне діло, що ж… А от мій був механіком, тому мені, мабуть і нудно, ніякого ж руху навколо і сама як на прив’язі. Слухай, а що твій любив поїсти?
- Мій?
- Ну да, а хто ж іще?
- Ой, дай згадаю… Та він був невибагливий: на роботі гамбургером перебивався, а додому, ввечері, так і піцу замовляв. І коли він їсть її, а ти на все це дивишся і думаєш: ну от що за людина, наче й розумний і телеоб’єктиви вміє створювати, а піцу замовляє, та її ж готують з того що вже неможна продати, з відходів, одним словом, ну ти мене розумієш. А нам при цьому як?...
- Та це – да… Тяжко. І мені тебе жалко, бо мій механік любив і погуляти і попоїсти чогось, навіть вишуканого, хоча, перед зарплатою у нього завжди грошей не вистачало, але ж я стільки всього побачила і взнала, згадаєш, так і сумно стає… справжнє було життя, не те що тут, хоча і в спокої, але ж я до зірок байдужа, мені б рухатися, рухатися…, щоб життя відчувати, філософія не для мене.
Слухай, а ти не пам’ятаєш, скільки ми вже тут сидимо? І, як ти думаєш, є у нас шанс повернутися до справжнього життя, чи й мені прийдеться тут зірки рахувати?
- Та я думаю, що хлопці за нами прилетять, їм же теж цікаво що тут і як тут, то й нас заберуть, а куди вони дінуться?
-Та дай бог, дай бог… Ладно ти рахуй зірки, а я, щоб нудьга не діставала, трохи придрімаю в цьому вічному спокої, коли прилетять роби побудку….
***
РОЗШИФРОВКА ТЕКСТУ:
Отже:
- 20 квітня 1967 року на поверхню Місяця здійснив м’яку посадку американський космічний апарат «Сервейор – 3», який, окрім інших наукових приладів мав ще й телевізійну камеру для зйомки поверхні нашого супутника.
- 3 листопада 1969 року поряд з «Сервейором - 3» сів місячний модуль корабля «Аполлон – 12». Астронавти Чарльз Конрад і Алан Бін, підійшовши до «Сервейора – 3» зняли з нього кілограмів з десять обладнання, в тому числі і телекамеру. Ці предмети були повернені на Землю для дослідження того, як на їхню роботу подіяли невагомість і радіація. Коли перевіряли телекамеру, то виявилося, що в ній, спокійно, без зайвої метушні жили кишкові палички, які були випадково занесені на поверхню Місяця, побули там до прильоту хлопців, а потім знову повернулися на землю в достатньо працездатному стані і знову опинилися у справжньому житті, відпочинок від щоденної земної праці на місячному курорті їм аж ніяк не завадив. А отямившись від перельоту на Землю, вони знову взялися за виконання своєї місії по продовженню життя людей. )))
В наш час телекамера з «Сервейора – 3» виставлена в експозиції Національного музею авіації і космонавтики в місті Вашингтон. Мабуть, що її перед цим добре таки протерли чистим спиртом. )))
***
Все-таки на Землі якось веселіше жити: і подивитися є на що, і поговорити є про що, і організму дати насолодитися життям, яке ми так часто лаємо, невдячні…. )))
14 лютого 2023 року.
