01.07.2023 00:01
18+
27
    
  1 | 1  
 © Лукіан

Діоген і Полідевк

діалоги в підземному царстві



ДІОГЕН. Полідевк, доручаю тобі, як тільки - но ти вийдеш на землю, - завтра, здається, твоя черга воскресати, - якщо побачиш де-небудь Меніппа – кініка, його ти можеш зустріти в Корінфі у Крайнейському гаї в Лікеї, де він висміює філософів які сперечаються один з одним, скажи йому, що тобі, Меніпп радить Діоген, якщо ти вже доволі посміявся над тим, що твориться на землі, вирушати до нас, де можна знайти ще більше приводів для сміху. На землі тобі заважали деякі сумніви, як то: «хто знає, що буде після життя». Тут же ти безперервно і без жодного вагання будеш сміятися, як і я сміюсь, особливо коли побачиш багатіїв, сатрапів і тиранів такими приниженими, такими непоказними, яких пізнають тільки по їх стогнанню, коли побачиш, які вони безсилі і жалюгідні у своїй тузі через те, що залишили наверху, на землі. Прибав ще, щоб він, коли буде відходити, наповнив свій мішок чечевицею, і, якщо знайде на перехресті частування Гекати або яйце, нехай і це забере з собою.


ПОЛІДЕВК. Добре, я скажу йому це, Діоген. Але як мені його пізнати? Який він на вигляд?


ДІОГЕН. Старець лисий, плащ на ньому увесь дірявий, відкритий для усіх вітрів, строкатий від різноколірних латок; він постійно сміється і особливо, коли жартує над брехунами – філософами.


ПОЛІДЕВК. За цими ознаками його неважко буде знайти.


ДІОГЕН. Хочеш, я тобі дам доручення і для самих філософів?


ПОЛІДЕВК. Говори; невелика праця і це виконати.


ДІОГЕН. Скажи їм ось що: перестаньте взагалі розказувати дурниці, сперечатися про загальні поняття, нарощувати один одному «роги», творити «крокодилів» і витончувати свій розум тому подібними нерозумними питаннями. (1)


ПОЛІДЕВК. Так вони ж мене назвуть невігласом і неуком, якщо я буду лаяти їхню мудрість.


ДІОГЕН. А ти побажай їм від мого імені всього найгіршого.


ПОЛІДЕВК. Добре, Діоген, я і це скажу.


ДІОГЕН. А багатіям, шановний мій Полідевк, передай від мене ось що: для чого ви, дурні, стережете ваше золото? Для чого караєте самих себе, рахуючи проценти, збираючи талант за талантом, коли вам незабаром прийдеться відправлятися до нас, взявши з собою тільки один обол?


ПОЛІДЕВК. І це буде сказано.


ДІОГЕН. Та ще скажи красуням і силачам корінфянину Мегіллу і борцю Демоксену, що у нас тут нічого не залишається від світлого волосся, від блискучих їх чорних очей, рум’яних щік, сильних мускулів і могутніх плечей, - все це для нас один прах, голий череп – от і вся наша краса.


ПОЛІДЕВК. Неважко і це буде сказати красуням і силачам.


ДІОГЕН. А біднякам, спартанець, - їх же багато, і всі вони нарікають на свою долю і жаліються на нужду, - скажи, дорогий лаконцю, що нічого їм плакати і стогнати; поясни їм, що тут всі рівні, і вони побачать, що земні багатії аніскільки не кращі за них. А своїх лакедемонян вилай, якщо хочеш, від мого імені: скажи їм, що вони зовсім розпустилися.


ПОЛІДЕВК. Діоген, не говори нічого проти лакедемонян: цього я слухати не можу. А все інше, що ти мені сказав, я передам кому слід.


ДІОГЕН. Ну, якщо хочеш, можемо залишити їх у спокої; віднеси ж мої слова всім тим, котрих я називав раніше.


Примітка:


1) … нарощувати один одному «роги», творити «крокодилів»… - різні фігури силогізмів.


Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



антична Греція, друге століття н.е.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!