15.08.2023 07:33
18+
34
    
  1 | 1  
 © Каллистрат

Штучний інтелект

з рубрики / циклу «рассказы - 3»

-А-л-льо! Гараж! Ти шо робиш у моїй квартирі?! Захотів у диню, придурок!

- Вибачте, але я не «а-л-льо» і це не гараж, дині не вживаю і ще не придурок, а - Ш І.

- Ні хєра собі, - Вася обдивився незнайомця з голови до п’ят, - то може таки – СІ*? Але ж ти, на нього наче не схожий, шепелявий ти чи шо?

- Ні, не шепелявий. Я просто – Штучний Інтелект.

- А-а-а…. Це те, що зараз  для дурнів ліплять? Так…, а до мене ти чого прийшов, може ти мене не уважаєш? Га! – Вася інстинктивно стиснув свої кулаки.

- Та ні, поважаю! Просто ми, це тільки ще перша експериментальна партія, для іспитів і перевірки, та ти поганого нічого не думай, моїх собратиків навіть до академіків завезли, бо у них теж не завжди все в порядку з головою, прости їм господи….

- Ладно…. Та в мене тут і красти нічого, живеш від получки до зарплати і горя не знаєш. То може давай вже знайомитись? Мене звати – Вася!

- Дуже гарно! Вася, Василь, Василевс – Базилевс, імператорське ім’я!

- О, та я бачу що ти і справді щось знаєш! Приємно, приємно…, а то ти знаєш в цьому придуркуватому житті, що зараз, Васю завжди приймають за сантехніка і от як я повинен ставитися до цих недоумків як не до таких же сантехніків, га? Да… Нині все зблідло і посіріло, навколо - ні розуму, ні світла, а так, чорті шо….

- А ким ти працюєш?

- Та сантехніком і працюю ж, допомагаю людям позбавлятися від знищеної ними фауни і флори, неймовірно прожерливий народ, краще б про щось думали….

- Так от нас і роблять для того, щоб вони менше їли, а більше думали, здоровішими були, та й економія на харчах велика, бо людей вже занадто багато розплодилось.

- От тут ти правий… І всім їм потрібен – Вася! Хоч розірвись, а давай… мать твою …. Добре, може щось організуємо для застілля, та сядемо поговоримо як мужики «за жизнь», а то воно якось не теє… зараз я щось зберу до столу. «Калганівку» пити будеш?

- А що це?

- Ну-у… «Калганівка» це якраз те що і треба для справжніх мужчин, особливо він баби Дусі, вміє вона її настояти! )))

- То давай спробуємо, мужики ми чи ні?!

- Давай… - і Вася почав швиденько виставляти на стіл все що у нього було в домі, бо гість видавався приємним в обходженні і, можливо, що і розумний.

- Все! Сідаймо! Просю…- Вася галантно указав гостю на розхитану табуретку, - Ну, давай, чим бог послав! – і він підняв затиснутого в руці гранчака.

- Давай! – відважно підняв свого гранчака візаві, треба ж було якось звикати до людського життя і, глянувши як Вася хильнув зі свого гранчака, повторив те ж саме і заціпенів. Вася глипнув на нього і порадив:

- Ти огірочком, огірочком закушуй, а то і очі повипадають!

По тілу ШІ пройшло дрібне тремтіння і він схопивши в обидві руки по огірочку, почав ними швидко хрумтіти, проковтнувши, хекнув, і подивився на Васю виряченими очима.

«Молодець, - подумав Вася, дивлячись на ШІ, - може з нього ще й мужчина вийде?»

- Так, - продовжував хазяїн, - про що ж нам з тобою поговорити… Про женщін, не пайдьоть, не з того тіста ти зліплений, та й не все тобі причепили… То може про космос? Ти про нього щось знаєш?...

- Та знаю, - почав потроху приходити в себе ШІ – він безмежний.

- Та це і я знаю, ходив колись до школи, а ти мені от що скажи: коли Маск облаштується на тому своєму Марсі, йому там сантехніки знадобляться чи ні? Я думаю, що так, і нам буде робота, бо люди ж незалежно від того, на якій планеті вони знаходяться срати не перестануть, і швидко засруть навколо себе все, як і тут, а Васі за ними дивись та прибирай. До речі, а як у вас із цим ділом?

- В смислі посрати? (ШІ миттєво засвоював живу людську мову) Ні, ми більш довершена модель, ніж сучасні люди, і всередині нас все розпадається на атоми і виходить вже як чисте повітря.

- Так-таки й чисте, - гмикнув Вася, - хотів би я його понюхати, але ладно, давай ще по стаканчику.

І вони, під добру закусь, прийняли «на груди» ще по одному гранчаку «калганівки». Захмелівши, як справжня людина ШІ і розмову повів таку ж.

- Василевс, - сказав він, - при допомозі усього того знання, що в мене напхали я, можу зробити лише один правильний висновок, а саме: ваша робота, ні, навіть – місія, є найважливішою на цій планеті, бо якби не ви то людей би тут вже давно б не було, вони б усі потонули і загинули у своєму власному лайні. Бо! – ШІ підійняв догори вказівний палець, - як казав ще цар Навуходоносор: «Цивілізація починається з каналізації!» і, якщо цивілізація існує, то тільки завдяки вашому мистецтву і правильному розумінню життя у цьому кутку Всесвіту!

Від такого спічу Вася розчулився до неможливості і в нього бракувало слів щоб відповісти так же гідно і високо, але пам`ять йому не зрадила і він метнувся до комірки. Звідтіля він виніс ще одну пляшку «калганівки».

- ШІ, - сказав Вася, - ти справжній Гегель! І я поряд з тобою починаю вірити в розумність цього світу, а то ж навколишнє оточення людей задовбує до скону, з ранку до вечора тільки й чуєш від них: «Вася, Вася, Вася…» і жодної високої думки, а все одне і те ж: «Вася прочисти… Вася заміни…», а щоб їм запор у сраку на тисячу літ! - Я бачу, ШІ, - продовжив Вася, - що ти розумний хлопець і, можливо, що і приживешся в цьому незбагненному світі, але на то вже воля божа. До речі, давай хильнемо ще й по третій, бо у нашому житті бог любить трійцю! – і він розлив «калганівку» в стакани ще й в третій раз.

Ну, вони і хильнули.

Вася хукнув, влив в себе «соточку» оздоровлюючого зілля і твердо поставивши на стіл стакан, почав хутенько закушувати.

ШІ, як справжній мужчина, повторив те ж саме, але поставивши стакана, здригнувся всією своєю конструкцією, вчепився обома руками за стільницю і тихо завмер…, можливо, назавжди.

Вася глянув на нього, виделка випала з його руки і він подумав: «Твою ж мать…!»

Маківка у ШІ почала потихеньку червоніти, а потім і заблимала, як той стоп-сигнал після аварії на перехресті.

Вася не знав що і робити. Кого викликати: поліцію, швидку допомогу, господа, чи, може, й самого чорта, от уже якщо щось зроблять, так зроблять, щоб їм пусто було, паразитам… що робити?

ШІ сидів за столом, непорушно, як той сфінкс серед пустелі Єгипту, аж страшно було на нього дивитись, а ну, як прилетять за ним із космосу?

***

З космосу ніхто не прилетів.

А десь через півгодини у двері загрюкали і хтось там забубонів. Вася пішов відчиняти.

Відчинив.

Перед ним стояли два чоловіки. Один, схоже, начальник, другий, в комбінезоні, мабуть-що – технік.

- У вас сталась аварія? - спитав старший.

- Ви питаєте про свого «гегеля»?

- Якого ще «гегеля»? – почав дратуватися старший, - ми вам зранку завезли ШІ для експерименту і дослідження. Що з ним?

- Нічого. Після третьої відключився – Вася почав заспокоюватись, тому що проблема поволі зникала.

- Після якої – «третьої»? Ви що горілку пили? – старший отетерів.

- Ну да, - відповідав Вася, - ми мужики, чи ні?

- Твою ж мать…- сказав старший, - де він?

- На кухні, - відповідав Вася, - ми ж люди, чи ні?

- Та люди, люди, веди нас до нього!

- Проходьте, будь ласка! – Вася відступив вбік від дверей. І вони зайшли.

ШІ сидів за столом як справжній монумент науці.

- Мля… - занервував старший, – я вийду і зв’яжусь з фірмою. Він дістав з кишені смартфона і вийшов у сусідню кімнату для перемовин.

Технік же, глянувши на ШІ, подивився на Васю, потім взяв до рук пляшку і глибоко вдихнув її запах і міць, після чого підняв уверх великого пальця і спитав:

- Братішка, не скажеш де її можна взяти?

- Для чого?

- Та як для чого?! Та після чарки такого «напалму» всі женщіни на районі будуть моїми! «Наводку» даси чи ні?

- А ти, мужик? – суворо спитав його Вася.

- Мужик! – твердо відповідав технік, розправляючи плечі.

- Тоді записуй…. А як шеф? – поцікавився він.

- Та як і всі вони… придурок – відповідав технік, - я йому з самого початку говорив, що «шлунки» для «шітманів» треба робити із нержавіючої сталі, а вони туди щось «космічне» засунули, а космос це ж не наша довбана жизнь, прости господи, от він і згорів, бо те як ми виживаємо в цьому світі, відомо тільки Господу. Сам знаєш у начальників замість здорового глузду в голові – то план, то прибуток, а те що лайно зліпили, так то вже таке….

***

Приїхала машина і «шітмана» забрали, чи то на ремонт, чи то на переплавку.

А Васі було жаль такого товариша, ех, і розумакою ж був той «шітман», справжній Гегель, а яка культура у спілкуванні, га? Василевс! Хто йому ще скаже таке, може оті що бігають по вулиці зі смартфонами перед собою, як болонки на повідку? Та, ніколи! Та й то: після смерті махатми Ганді з ким ще можна поговорити у цьому світі? Ні з ким…

Вася хлюпнув собі в стакан ще на пару ковтків «калганівки» і випив її з якоюсь розгубленістю перед цим світом, затим махнув рукою і пішов спати, бо завтра знову буде день, все той же світ і все ті ж люди.


Примітка: - СІ* - поважне чоловіче ім’я серед китайців.


13 квітня 2023 року.



м. Київ, 13 квітня 2023 року.

Каллистрат цікавиться

  • КаллистратМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.08.2023 18:28  Каранда Галина => ©