Сага про Гіслі
частина XXIIIГіслі живе у матері Геста
Тепер треба розповісти, що Бьорк насідає на Ейольва, і йому здається, що той обдурив його очікування і мало вийшло користі від срібла, яке він йому дав. Мовляв, він, Бьорк, упевнився, що Гіслі на Фіорді Гейртьова. І він говорить посильним Ейольва, нехай, мовляв, шукає Гіслі, а не то він сам туди поїде. Ейольв зразу ж схаменувся і посилає на Фіорд Гейртьова Хельгі Шукача і на цей раз той запасається їжею і сидить там тиждень, вичікуючи, коли покажеться Гіслі. І от одного разу він бачить Гіслі, коли той виходить зі свого укриття, і пізнає його. Не гаючи часу Хельгі їде назад, до Ейольва, і розповідає про те, що він узнав. І ось Ейольв споряджається з дому, бере з собою вісім чоловік і їде до Фіорду Гейртьова і заявляється до Ауд. Вони не знаходять там Гіслі і розшукують його по всьому лісу, але і там не знаходять. Вони повертаються назад на хутір, до Ауд, і Ейольв обіцяє їй багато всякого добра, якщо вона покаже, де Гіслі, але зовсім не схоже щоб вона на це спокусилась. Тоді вони погрожують її вбити, але це і зовсім не допомагає, і їм нічого не залишається, як від’їхати. І ця їхня поїздка принесла їм одні лише насмішки, і всю осінь Ейольв сидить вдома.
Але, хоча і не знайшли тоді Гіслі, все ж він здогадується, що рано чи пізно його схоплять, якщо Ейольв так близько. І ось Гіслі збирається з дому і тримає путь до Узбережжя, щоб зустрітися в Лощині зі своїм братом Торкелем. Він стукає в двері спальні, де лежить Торкель, і той виходить і вітає Гіслі.
- Я хочу знати, - говорить Гіслі, - чи захочеш ти прийти мені на підмогу. Цього разу я чекаю від тебе справжньої допомоги. Мені зараз приходиться погано. І, адже я довго уникав просити тебе.
Торкель відповідає все те ж саме і говорить, що не буде допомагати йому так, щоб опинитися вплутаним в його справу. Все ж він говорить, що, мабуть, дасть йому срібла чи коня, якщо вони потрібні йому, або щось інше, про що вже йшла мова раніше.
- Тепер я бачу, - сказав Гіслі, - що ти не бажаєш допомогти мені. То дай мені, раз так, три сотні ліктів сукна і втішайся тим, що віднині я не часто буду звертатися до тебе за допомогою.
Торкель робить, як той і просив, дає йому сукна і срібла. Гіслі говорить, що у нього немає вибору. Але він, мовляв, ніколи б не повівся з братом так, якби той опинився на його місці. І у Гіслі важко на серці, коли вони розлучаються. Тепер він їде до Броду, хутору матері Геста, сина Оддлейва, добирається туди коли вже стемніло і стукає в двері. Хазяйка йде відкривати. Їй не одного разу доводилось ховати у себе оголошених поза законом, і в неї було підземелля, що виходило одним кінцем до річки, а другим - до її дому. Рештки цього підземелля можна побачити й досі. Торгерд привітно зустрічає Гіслі:
- Я дозволю пожити тобі поки тут, хоча це, я знаю, і не більше, чим допомога жінки.
Гіслі сказав, що він приймає її допомогу і прибавив, що не так вже й відзначились чоловіки, щоб жінки не змогли їх перевершити. Гіслі живе там зиму, і ніде за весь час вигнання до нього не ставились краще, аніж там.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.