Найновіші публікації в розділі «Історична проза»

Пошук по сайту

  • 5 | 2

    Как Иван Васильевич воспитывал народ «Как Иван Васильевич воспитывал народ» (Расправа над Новгородом) — Отрывок 18+

     © Труайя Анри

    Методичное убийство длится пять недель. Иван с сыном не пропускают ни одного дня, наслаждаясь зрелищем. Нет ничего более познавательного для ума, интересующегося таинствами людскими, чем поведение беззащитной жертвы, обреченной на боль и смерть, считает царь.

  • Мордовцев Данило
    5 | 1

    «Московка на Украине» (1675 г.) — Отрывок

     © Мордовцев Данило

    Неприглядна московская сторонка…
    Тяжело, безотрадно оставаться долго мыслью все в этой суровой стороне. Томительно и невыносимо витать воображением по этой неприветливой земельке с ее мрачным историческим прошлым.

  • Влад Дяден
    5 | 3

    «Сім печаток» — Оповідання 18+

     © Влад Дяден

    Перша печатка – то Велич у всій своїй красі. Друга – то Війна з мечем та в обладунку. Третя – Голод зі своїми спутниками. Четверта – Смерть власною персоною. П`ята – крики мучеників, що пронизують аж до кісток. Шоста – катаклізми, що нищять нашу планету. А сьома, остання, – сім английских труб, що принесуть Апокаліпсис.

  • 5 | 2

    Цар Петро Перший та гетьман Іван Мазепа «Цар Петро Перший та гетьман Іван Мазепа» (Данило Мордовець) — Рецензії

     © Суворий

    Взагалі стосунки Івана Мазепи і Петра Першого були більш ніж хороші. Цар полюбляв при нагоді смикати гетьмана за вуса, гетьман відповідав взаємною люб`язністю. Який кіт пробіг між ними на піку війни зі Швецією не зовсім і зрозуміло.

  • 5 | 2

    Расьомон «Расьомон» — Новела 18+

     © Рюноске Акутаґава

    Смеркало. Під брамою Расьомон[1] якийсь самотній слуга чекав, коли передощиться. Під тою широкою брамою не було більше нікогісінько. Тільки на круглому з плямами облупленого червоного лаку стовпі сидів цвіркун. А тому що брама височить на головній вулиці Судзаку, тут могли б перечікувати негоду жінки в ітімеґаса й чоловіки в моміебосі[2]. Одначе, крім слуги, під брамою не було живого духу.

  • 5 | 5

    Сарум «Сарум» (Едвард Резерфорд) — Рецензії

     © Суворий

    Роман "Сарум" охопив період біля 6 тисяч років: від льодовикового періоду та перших мисливців, що населяли мелові схили поблизу Солсбері, до 80-х років 20-го століття, коли практично згасли трагічні спогади по останній великій світовій війні.

  • 5 | 4

    Невідомий солдат «Невідомий солдат» (Вяйне Лінна) — Рецензії

     © Суворий

    Роман "Невідомий солдат" цікавий дещо іншою точкою зору на дещо іншу війну, про яку ми, здавалося, ніби уже все знаємо. І з якої Фінляндія змогла таки вийти зберігши свій суверенітет та незалежність від посягань велетня-сусіда.

  • Василь Рогач
    5 | 3

    «Щастя в боротьбі» (Повість в новелах) — Уривок

     © Василь Рогач

    Ніщо так не надає ваги і розуміння трагічності історичних подій, як опис шляху конкретної людини та імена учасників: героїв, ворогів, мерзотників, усіх тих, хто підставляв плече, та ставив підніжки.
    Дню пам`яті жертв політичних репресій присвячується.

  • Сергій Петрович Мошенський

    «Куцівський романс» — Нарис

     © Сергій Петрович Мошенський

    Як розповідав мені Тодось Осьмачка, працював він у Києві викладачем української мови і літератури в університеті ім. Шевченка. Володів п’ятьма мовами: українською, російською, німецькою, французькою, англійською. Та коли розстріляло НКВД його друга Григорія Косинку, у нього стався нервовий зрив.

  • 5 | 5

    На Західному фронті без змін «На Західному фронті без змін» — Роман

     © Еріх Марія Ремарк

    — Мені здається, що це наче якась лихоманка, — каже Альберт.— Ніхто начебто не хоче війни, аж раптом вона вже тут. Ми не хотіли воювати, інші твердять те ж саме, а проте вже півсвіту воює.
    — Але в них більше брешуть, ніж у нас, — заперечую я, — згадайте-но, які листівки ми знаходили в полонених. Там писалося, що ми їли бельгійських дітей. Негідників, що таке пишуть, слід би перевішати. Ото справжні винуватці.

  • Світлана Нестерівська

    «Білий труп» — Оповідання

     © Світлана Нестерівська

    Стояла  передноворічна    осінь.  Голубі    лебеді  летіли  додому,  оминаючи  неприємну  їм  країну,  що  займала  велику  територію  нової  планети  Лицедії.  Імперія  Страусія  переживала  не  найкращі  свої  часи.  Не  найкращі,  але  останні.

Анотація до розділу «Історична проза»