Найновіші публікації в розділі «Історична проза»

Пошук по сайту

  • Лукіан
    5 | 1

    «НІГРІН» — Оповідання

     © Лукіан

    ..."У Римі всі вулиці і всі площі наповнені тим, що таким людям найдорожче за все. Тут можна отримати насолоду через «всі ворота» - очима і вухами, носом і ротом і органами хтивості"....

  • 5 | 2

    Как Иван Васильевич воспитывал народ «Как Иван Васильевич воспитывал народ» (Расправа над Новгородом) — Отрывок 18+

     © Труайя Анри

    Методичное убийство длится пять недель. Иван с сыном не пропускают ни одного дня, наслаждаясь зрелищем. Нет ничего более познавательного для ума, интересующегося таинствами людскими, чем поведение беззащитной жертвы, обреченной на боль и смерть, считает царь.

  • Мордовцев Данило
    5 | 1

    «Московка на Украине» (1675 г.) — Отрывок

     © Мордовцев Данило

    Неприглядна московская сторонка…
    Тяжело, безотрадно оставаться долго мыслью все в этой суровой стороне. Томительно и невыносимо витать воображением по этой неприветливой земельке с ее мрачным историческим прошлым.

  • Влад Дяден
    5 | 3

    «Сім печаток» — Оповідання 18+

     © Влад Дяден

    Перша печатка – то Велич у всій своїй красі. Друга – то Війна з мечем та в обладунку. Третя – Голод зі своїми спутниками. Четверта – Смерть власною персоною. П`ята – крики мучеників, що пронизують аж до кісток. Шоста – катаклізми, що нищять нашу планету. А сьома, остання, – сім английских труб, що принесуть Апокаліпсис.

  • 5 | 2

    Цар Петро Перший та гетьман Іван Мазепа «Цар Петро Перший та гетьман Іван Мазепа» (Данило Мордовець) — Рецензії

     © Суворий

    Взагалі стосунки Івана Мазепи і Петра Першого були більш ніж хороші. Цар полюбляв при нагоді смикати гетьмана за вуса, гетьман відповідав взаємною люб`язністю. Який кіт пробіг між ними на піку війни зі Швецією не зовсім і зрозуміло.

  • 5 | 2

    Расьомон «Расьомон» — Новела 18+

     © Рюноске Акутаґава

    Смеркало. Під брамою Расьомон[1] якийсь самотній слуга чекав, коли передощиться. Під тою широкою брамою не було більше нікогісінько. Тільки на круглому з плямами облупленого червоного лаку стовпі сидів цвіркун. А тому що брама височить на головній вулиці Судзаку, тут могли б перечікувати негоду жінки в ітімеґаса й чоловіки в моміебосі[2]. Одначе, крім слуги, під брамою не було живого духу.

  • 5 | 5

    Сарум «Сарум» (Едвард Резерфорд) — Рецензії

     © Суворий

    Роман "Сарум" охопив період біля 6 тисяч років: від льодовикового періоду та перших мисливців, що населяли мелові схили поблизу Солсбері, до 80-х років 20-го століття, коли практично згасли трагічні спогади по останній великій світовій війні.

  • 5 | 4

    Невідомий солдат «Невідомий солдат» (Вяйне Лінна) — Рецензії

     © Суворий

    Роман "Невідомий солдат" цікавий дещо іншою точкою зору на дещо іншу війну, про яку ми, здавалося, ніби уже все знаємо. І з якої Фінляндія змогла таки вийти зберігши свій суверенітет та незалежність від посягань велетня-сусіда.

  • Василь Рогач
    5 | 3

    «Щастя в боротьбі» (Повість в новелах) — Уривок

     © Василь Рогач

    Ніщо так не надає ваги і розуміння трагічності історичних подій, як опис шляху конкретної людини та імена учасників: героїв, ворогів, мерзотників, усіх тих, хто підставляв плече, та ставив підніжки.
    Дню пам`яті жертв політичних репресій присвячується.

  • Сергій Петрович Мошенський

    «Куцівський романс» — Нарис

     © Сергій Петрович Мошенський

    Як розповідав мені Тодось Осьмачка, працював він у Києві викладачем української мови і літератури в університеті ім. Шевченка. Володів п’ятьма мовами: українською, російською, німецькою, французькою, англійською. Та коли розстріляло НКВД його друга Григорія Косинку, у нього стався нервовий зрив.

  • 5 | 5

    На Західному фронті без змін «На Західному фронті без змін» — Роман

     © Еріх Марія Ремарк

    — Мені здається, що це наче якась лихоманка, — каже Альберт.— Ніхто начебто не хоче війни, аж раптом вона вже тут. Ми не хотіли воювати, інші твердять те ж саме, а проте вже півсвіту воює.
    — Але в них більше брешуть, ніж у нас, — заперечую я, — згадайте-но, які листівки ми знаходили в полонених. Там писалося, що ми їли бельгійських дітей. Негідників, що таке пишуть, слід би перевішати. Ото справжні винуватці.

Анотація до розділу «Історична проза»