19.01.2024 16:07
18+
31
    
  - | -  
 © Джміль

Хлопці з останньої парти

Хлопці з останньої парти

Хлопці з останньої парти:



Птахи співають наче й немає війни.

Буяє місяць липень, узбіччя яру поросло щільною масою ожини, чудове місце для гніздування тож нічого дивного що патством тут аж кишіло.

- цікаво задумався в голос " Розбійник"

Що навіть не зважаючи на війну життя продовжується...

Ми далеко від рідної домівки, хоча може в Києві зараз теж буяє життя? 

А може зараз там повітряна тривога і мама, тато, бабуся і собака ховаються в сховищі..

Хоча їх сховище назвати " сховищем" язик не повертається, то звичайний підвал під домом.

І батьки, бабуся і собака там ховаються разом з іншими мешканцями будинку.

До речі тут таки на фронті завів собі " Розбійник" собаку, звичайне цуценя яких тепер валом повсюди і з яким він майже не розлучається

Назвав пса " Карбон" а чого якщо Патрон вже є, то і Карбон нехай буде.

- тобі вже 25, тобі вже пора про дівчат думати казали йому, а він все з щенятами грається.

Він якось ніколи над тим не задумувався

Все свідоме життя він хуліганив, то буває з ким побється,  

То ще що встругне .. його навіть хотіли вигнати зі школи але якось минулося.

Далі влаштували на електрика вчитися

Бо там у ПТУ вже вчися його старший брат Бодя.

Тільки Він на столяра.

Мама бідкалася що з хлопців виростуть бандити не інакше..

Батя сердився і казав що він таким як його сини не був і в кого ти таке вдалося?

Часто питали хлопця

З них всіх самою грамотною і більш менш спокійною була старша сестра Іринка

Вона і школу закінчила з золотою медаллю, 

І на психолога вивчилася.

Але особисте життя в неї не склалося.

З чоловіком вона розлучилася залишився син Тарасик якому через два роки йти до школи зараз сестра стала волонтером а вони з братом тут.

Розбійник згадав про племіннка і посміхнувся вони любили з ним ходити в парк і годувати пташок, 

Розгорнувши малюнок від Тарасика він довго на нього дивиться, малюнок він носить в кишені біля серця.

А про дівчат він раніше навіть не думав допоки не з`явилася в його житті вона.

Ластівка так звали її тут в неї були трав`янисто - зелені великі очі, 

В неї була загадкова посмішка, а ще вона любила носити в волоссі квіти.

Ластівка парамедик 

Коли глянеш на неї можна одразу ж про все забути, вона старша за закоханого в неї " розбійника" років на 12 .

І в неї до речі за плечима невдалий перший шлюб

Чоловік ластівки змився десь в Польщу ще в перші дні війни.

Абсолютно плюнувши на те що він все ж таки чоловік, ну і само собою мусить захищати свою землю, свою домівку і свою жінку врешті решт!.

Тож цей поважний обов`язок тепер виконує вона Ластівка..

А малий розбійник чомусь впевнений що от у нього з ластівкою все буде добре, і після перемоги їх чекає неминучий " хепі енд".

От тільки треба набратися сил і терпіння!.

Те що він закоханий у їхній частині бачать усі,

Лиш не та кому треба.

Він не здається і вперто старається їй допомогти, підкладає їй тихенько ( щоб не бачила не дай бог!) Нарвані десь польові квіти, іноді прислані волонтерами цукерки а якось навіть згущене молоко ( це як довідався що вона те молоко любить)..

Що ж поробиш життя мусить продовжуватися навіть тут на нулі..


Укрєпка

Хлопців на укрєпці накрило " касеткою".

Берлін, Вайт, і Барні загинули одразу, 

Очерета контузило але найгірше було розбійнику тому побило голову і він зараз власне знаходився між життям та смертю..

Дитячі роки, студентство, і суворе вчительське.

" З таких як ти все одно добра не буде, 

Ти або сядеш або тебе вб`ють рано чи пізно.

Це саме стосується і твого старшого брата

От де ви такі вводилися!? Коли сестра у вас відмінниця, а ви! Та що з вас взяти?

Хлопці з останньої парти!".

Крізь мариво він чує чиїсь тепелі руки які пов`язують його шалену голову, 

І знайомий рідний голос.

- тримайся!..

Ну тепер коли поруч з ним вона, він обов`язково буде триматися

Життя поволі йшло, розбійник вдихав і видихав і вулиці Києва і школу, і університет і 

Зустріч з друзями на районі, і прогулянки з племінником якому в школу через два роки..

Але він буде жити

Обов`язково мусить жити бо так має бути.

Голос рідної людини гріє його і заколисує..

Він бачить сни про перемогу і б

ачить її в білому платті і всіх своїх побратимів живими..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!