Сага про Хьорда та острів`ян
частини XXVIII - XXIXз рубрики / циклу «Сага про Хьорда»
XXVIII
Влітку після тінгу Хьорд з Гейром і з ними ще двадцять два чоловіки відпливли увечері на своєму човні і висадились біля Овечого Загону навпроти хутора Острівець. Шістьох вони залишили охороняти корабель, а вісімнадцять чоловік піднялось на берег. Вони забрали худобу з Польової Гори. Хьорд побачив, як з садиби вийшов чоловік у сорочці і полотняних штанях. Це було при сході сонця. Хьорд пізнав в ньому Іллугі, тому що не було нікого пильніше за Хьорда.
Іллугі теж їх помітив і зразу ж розіслав людей у Двір, і до Сінного Мису, і до Ріки Коров’ячого Поля збирати народ. Побачивши, що збирається народ, Хьорд спитав у Гейра, що він вибере: забивати і білувати худобу і вантажити на корабель чи відбивати напад Іллугі і його людей, не даючи їм підійти. Гейр сказав, що він воліє білувати туші, тільки не мати справи з Іллугі. Хьорд сказав:
- Ти вибрав те, що я хотів. Воно мені і більш звичне. Ми будемо оборонятися від них числом дванадцять, і ніяк не можна, щоб нас ставало менше. І чим більше людей загине у нас, тим менше буде залишатися у тебе на обробці туш.
Білувати худобу залишилось чотирнадцять чоловік. Ось почалася битва між Хьордом і Іллугі. І була надзвичайною відвага, з якою Хьорд захищав загін, тому що Іллугі і його люди дуже сильно їх тіснили. До Іллугі підходили все нові і нові люди, так що насамкінець їх стало сорок чоловік, а у Хьорда було, разом з ним самим, тільки дванадцять. Всі його люди були дуже зранені, адже у тих була велика перевага в силах. Сігурд Приймит Торві показав себе, як і завжди, дуже хоробрим. Мужньо бився і Хельгі, син Сігмунда. Торгейр Борода до Поясу вантажив човна. Гейр працював не покладаючи рук: забивав худобу і білував туші. Дев’ятеро полягло на боці Хьорда, перш ніж човен був навантажений. Коли вони зійшли на корабель, бонди накинулись на них з новою силою, і з боку Хьорда загинуло ще шестеро, перш ніж їм вдалося сховатися за бортом. Хьорд був поранений бердишем. Рани були у всіх.
Іллугі велить готувати кораблі, але Хьорд зі своїми пошкодили всі великі кораблі. Хьорду дув зустрічний північно-східний вітер. Вони перев’язали рани і попливли на веслах вздовж північного берега, проминувши Човниковий Мис і Устя Ріки Калмана. На одному зі скелястих острівців вони вивантажились, тому що їх сильно зносило вітром. Гейр і ще один чоловік хотіли там зостатися, але Хьорд вирішив, що це велика дурня – піддавати себе там небезпеці. Хьорд повів човна вдовж фіорду. Вони ледве рухались, хоча вітер і змінився, тому що у них все ще було багато вантажу. Іллугі і його люди ось-ось наздоженуть Хьорда, але він оминає мис. Тоді-то Хьорд і дав ім’я мису і назвав його Човниковим Мисом, тому що він помітив, що мимо мису пливе багато човників. Як тільки Іллугі і його люди наздоганяють Хьорда, вони знову на нього нападають. Хьорд тоді сказав:
- Завзято ти нас переслідуєш, зять! Ось і сталося все те, що я давно передчував.
- Але і ви далеко зайшли, - сказав Іллугі.
І вони з усієї сили на них напали. Хьорд захищав човна з одного боку, а з другого його захищали шестеро. Але невдовзі підійшли до них на трьох кораблях острів’яни і зразу ж перескочили на човна. Тут приходиться Іллугі відступати, і острів’яни гонять його назад вздовж усього фіорду.
Брендом звали одного чоловіка, сина Торбьорна Башки з-під Середньої Гори. Він напав на Гейра на скалистому острівці, і бився з ним, і вбив його супутника. Гейр добре захищався, але у Бранда було шість чоловік. Тут підоспів Хьорд і сказав, що, мабуть, він угадав, як все повернеться для Гейра. Бранд кинувся тікати. Вони кинулись за ним і вбили його. Місце на берегу навпроти скалистого острівця на схід від Ріки Калмана називається тепер Брандові Острівці. Вбили іще п’ятьох, а шостий утік.
А Хьорд з Гейром звезли всю здобич на Острівець. Хьорд сказав тоді вісу:
- Іллугі Рудим убиті,
Загинуло п`ятнадцять
Палиць Жаху (29)
Був непоступливим Явір
Місячного потоку (30)
Дав йому відсіч Гейр,
З ним розквитався у січі:
Скільки ж поживи для вовка
В полі лежати залишив.
Примітки:
29)…палиця жаху…- воїн.
30)…явір місячного потоку…- те ж саме (місячний потік – золото)
XXIX
Наступної зими незабаром після свята середини зими Хьорд, і Гейр, і ще сорок чоловік піднялися на Лебединий Перевал, а там поїхали в Долину Свиней і звідтіля – в Сорочу Долину. Вдень вони ховались, а вночі спустилися до вівчарні і вранці угнали відтіля вісімдесят украдених баранів, що належали Індріді, і погнали їх наверх, мимо Озера. Тут, ніби за помахом чарівної палички, почалася сильна непогода і хурделиця. Коли вони підійшли до гори, вожаки стада були вже зовсім змучені, і Гейр з другими хотіли вже кинути баранів, але Хьорд сказав, що це малодушно: подумаєш, поземка та легкий сніжок. Хьорд взяв однією рукою одного барана-поводиря, другою рукою – другого і так перетяг їх через гору. Від них залишився широкий слід. По ньому і прогнали решту худоби. З тих пір це місто зветься Баранячий Волок. Вони спустилися в Долину Свиней, і там снігу не було. Вони пішли до свого корабля і там забили худобу. Це місце з тих пір зветься Забійна Бухта. Потім вони пливуть до Острівця. Проходить зима.
Навесні Хьорд, Гейр і Сігурд Приймит Торві, Хельгі і Торгейр Борода до Поясу і з ними ще шістдесят молодців виїжджають з дому. Вони поїхали на північ від Лебединого Перевалу до Двора Індріді і ховалися в лісі, поки худобу не вигнали на пасовисько. Свартом звали пастуха цього стада, і з ним був хлопчик. Хьорд і його люди пішли до стада і погнали його на захід за Озеро. Сварт побіг з ними. Вони проминули Баранячий Волок і спустились в Долину Свиней.. Там вони убили Сварта. Потім вони лягли спати там в долині. Поки вони спали, хлопчик погнав стадо назад. Хьорд не спав і все бачив з-під щита. Він відпустив хлопчика з миром і сказав йому:
- Буде краще, якщо це залишиться у моєї сестри, чим попаде до рук острів’ян.
Хлопчик вернувся додому, і передав Торбьорг слова Хьорда, і сказав, що велика жалість втратити такого чоловіка:
- Він гарно поставився до мене, а його люди вбили Сварта.
Торбьорг нічого не відповіла хлопчику. Це місце тепер називається Долиною Угону Корів, тому що у них там угнали корів. Гейр просипається і хоче йти і повернути худобу, але Хьорд сказав, що непотрібно. Потім вони зігнали в Долину Свиней разом всіх свиней що належали бондам і погнали їх вниз, до берега, і там їх закололи і завантажили на корабель. Це місце тепер називається Свинячі Піски. Потім вони відпливли на Острівець.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.