Сага про Хьорда та острів`ян
частини XXXIV - XXXVIз рубрики / циклу «Сага про Хьорда»
XXXIV
Ось шукають бонди, хто би згодився поїхати на Острівець, але більшість відмовляється. Тоді Торві сказав, що той, хто поїде, набуде собі великої слави, і його будуть ставити набагато вище, ніж раніше. Ще він додав, що удача, мабуть, покинула острів’ян через їхні злі діла.
Кьяртан, син Катли, брат Рева, молодець, яких мало, і кмітлива людина, сказав, що він, мабуть-що, відважиться поїхати при умові, що вони віддадуть йому зап’ястя Соті, якщо Хьорд потрапить до їхніх рук.
- А в мене свої рахунки з острів’янами.
Вони згодились і вирішили, що від нього можна чекати більшого, ніж когось іншого з тих, що там були. Тоді Кьяртан сказав:
- Чи не краще для вірності взяти човна Торстейна Золотого Гудзика: він частенько плавав на ньому нам на шкоду.
Всім здалося, що так буде надійніше за все, це, мовляв, викличе у острів’ян найменше підозрінь. Кьяртан, син Катли, відплив на човні Торстейна Золотого Гудзика. Під плащем у нього була кольчуга. Приїхавши на Острівець, він говорить Хьорду, що бонди хочуть миритися і що Іллугі зі своїми друзями ніби дуже ратували за те, щоб їм дали право вільно від’їхати. Гейр повірив, що все це правда, раз у нього був човен Торстейна Золотого Гудзика: адже Торстейн давав їм клятву ніколи їх не зраджувати. Багато хто хотів поїхати, їм набридло на Острівці, і вони наполягали на тому, щоб поїхати разом з Кьяртаном. Тоді Хьорд сказав:
- Нам з Гейром не вперше не згоджуватися один з одним, нам завжди все здається по-різному. По-моєму вони погано вибрали чоловіка, пославши Кьяртана зі справою такої важливості і для нас і для них. Ми до цього часу не мали дружби з Кьяртаном.
На це Кьяртан сказав:
- Не діло згадувати зараз старе, це не личить тим, хто хоче заключити мир. Але я вам говорю сущу правду і готовий в цьому поклястися, якщо вам так здаватиметься вірніше.
Хьорд сказав, що він не вірить тому, що Кьяртан буде вірним своїй клятві. Він сказав вісу:
- Знаю, брехливі зароки
Клена клинків (33) двоєдушного:
Він нас схиляє відбути,
Сам же замислив він зраду.
Володар губителя шлема (34)
Живим би звідси не вийшов,
Коли б ви почули слово
Бальдра вогнів прибою. (35)
Майже всі інші хотіли від’їхати. Деякі зразу ж зайняли собі місця в човні Кьяртана. Хьорд сказав, що він нізащо не поїде.
- Але, як на мене, хай випробують вірність Кьяртана. Я ж думаю, - говорить він, - що до вечора у вас зменшиться веселощів.
Кьяртан вважав, що чим більше народу поїде з ним, тим краще. Багато людей сіло до човна. Кьяртан сказав, що наступного разу вони самі приїдуть за своїми товаришами. Вони відпливли з Острівця. Поки човен не вийшов із-за мису, натовпу не було видно. Але коли вони причалили, бонди стали стіною з обох боків і відрізали їм всі шляхи. І тільки-но вони висадились на берег, всіх їх схопили, вплили кожному у волосся прут і всім відрубали голови. Бонди раділи, що удача відвернулась від злодіїв, і їм здавалось, що ще недовго, і вони всіх одоліють.
Примітки:
33)…клен клинків… - воїн.
34)… володар губителя шлема…- воїн (губитель шлема – меч).
35)…Бальдр вогнів прибою…- воїн, тобто Хьорд ( вогні прибою – золото).
XXXV
Кьяртан вдруге поїхав на острівець. Острів’яни спитали, чому за ними не приїхали їхні товариші. Кьяртан сказав, що вони так зраділи свободі, що самі не свої вискочили на берег. Гейр повірив цьому і сів у човен з Кьяртаном, сіло і багато інших. Хьорд переконував його не їздити і говорив, що не минути йому великої біди. Він відмовився їхати. З ним лишились Хельгі, син Сігмунда, Хельга Ярлова Дочка, двоє їхніх синів і ще шість чоловік.
Ось Гейр і другі острів’яни поїхали з острівця, а Хьорд бачив мало хорошого в тому, що Гейр захотів поїхати з Кьяртаном. Коли вони обігнули мис, Гейр побачив на березі великий натовп. Тоді він зрозумів, що вони зраджені. Він сказав:
- Що посієш, те й пожнеш! Але часто це бачиш занадто пізно, адже Хьорд завжди давав мені вірні поради. Думаю, так воно було і на цей раз. Тепер же, скоріш за все, настає кінець нашого поганого життя, і добре, якби Хьорду вдалося спастись, тому що його смерть – більша утрата, чим смерть всіх нас.
Вони були вже біля самого берега. Тоді Гейр вискочив за борт і кинувся вплав до скелі. Ормом звали норвежця, що жив у Індріді. Він був дуже сильний, стріляв, як ніхто інший і був у всьому вправний. Він кинув у Гейра дротика і попав йому поміж лопаток. Тут Гейру і прийшла смерть. Орма дуже хвалили за це. Місце, де тіло прибило до берега, називається тепер Гейровою Косою.
XXXVI
Хельга Ярлова Дочка стояла на березі Острівця і все це бачила. Вона покликала Хьорда, щоб і той подивився. У них не було згоди в тому, що вони бачили. Вона сказала, що сталася, мабуть, велика біда. Бонди дуже хвалили Кьяртана і говорили, що ця поїздка прибавить йому багато слави, тепер же діло лишається за малим. Кьяртан сказав, що тепер він завершить все тим, що спіймає Хьорда, заманивши його так же як і других. Він узяв шестивесельний човен і поплив до Острівця. Хьорд спитав, де Гейр і чому він не приїхав за ним. Кьяртан сказав, що до його приїзду Гейра затримали на березі.
- Щоб за один раз помиритися з вами усіма.
Хьорд сказав:
- Великий шмат ти хочеш відхватити, Кьяртан. – Всіх нас, острів’ян, хочеш перевезти на материк. Бонди, мабуть, добре тобі заплатять за це. Тільки я не поїду. Я ніколи не довіряв тобі, і ти поводиш себе нечесно, або я нічого не розумію в людях.
Кьяртан сказав:
- Не будеш же ти боягузливішим за твоїх людей, не посмівши поїхати на берег!
Тоді Хьорд, не знісши його підбурювання, скочив на ноги і сказав, поки вони мають справу один з одним, Кьяртану не прийдеться дорікати його в нестачі мужності.
Хьорд велів Хельзі їхати з ним. Але вона сказала, що не поїде, як не поїдуть і її сини, і добавила, що тепер все виходить як у поговірці: ніщо не врятує приреченого. Хельга гірко заплакала. Хьорд у великому гніві сів у човен, і ось пливуть вони, поки не припливають туди, де плавало біля скелі тіло Гейра. Тоді Хьорд скочив і сказав Кьяртану:
- Найпрезирливіший з людей! Тобі недовго радіти цій зраді.
Хьорд замахнувся мечем Соті і розрубав його вздовж тулуба до самого поясу разом з подвійною кольчугою. В ту ж мить човен врізався в берег, і всіх їх схопили, всіх, хто був у човні. Індріді першим схопив Хьорда і кріпко - накріпко зв’язав йому руки. Тоді Хьорд сказав:
- Міцно ти в’яжеш, зятьок!
Індріді відповідає:
- Ти навчив мене цьому, коли хотів спалити мене в домі.
Іллугі сказав Індріді:
- Погані зяті дісталися Хьорду, але він сам в цьому винен.
Індріді відповів:
- Він вже давно заслужив, щоб ми перестали звертати увагу на таку властивість.
Він простягнув сокиру і подав знак вбити Хьорда, але ніхто не хотів цього робити. Тут Хьорд рвонувся з усієї сили і звільнився. Він вирвав з рук Індріді сокиру і прорвався через потрійне кільце людей. Хельгі, син Сігмунда, теж звільнився і побіг за ним. Рев скочив на коня і кинувся в погоню, але не зміг їх догнати. Тут охопили Хьорда бойові пута, (36) в перший раз він від них відбився, відбився і в другий. Охопили його бойові пута в третій раз, і тоді бондам вдалось настигнути його і оточити тісним кільцем. Але він, убивши трьох, знову прорвався через це кільце. Він ніс тоді Хельгі у себе за спиною. Він побіг до гори. Вони кинулись за ним. Рев був швидшим за всіх, тому що скакав на коні, все ж і він не посмів напасти на Хьорда. Тут бойові пута знову одоліли Хьорда, і його наздогнав увесь натовп. Тоді він скинув Хельгі зі спини. Він сказав:
- Тут задіяні потужні чари. Але все ж, поки це в моїх силах, по-вашому не буде.
Він розрубав Хельгі надвоє і сказав, що тепер їм не вдасться вбити побратима у нього на очах. Людям здавалось, що Хельгі вже і раніше не був живим. Хьорд був таким страшним у гніві, що ніхто не смів підійти до нього спереду. Торві сказав, що зап’ястя Соті, на руці у Хьорда, дістанеться тому, хто насмілиться його вбити. Тоді вони оточили його. Тут прийшов з Кружалки Торстейн Золотий Ґудзик. Вони завзято накинулися на Хьорда. Він убив ще шістьох. Тут його сокира відлетіла від рукоятки. І в цю мить Торстейн Золотий Ґудзик ударив його своєю довгою сокирою по потилиці, бо ніхто з них не смів напасти на нього спереду, хоча він і був безоружним. Від цієї рани Хьорд помер. Всього він убив тринадцять чоловік, разом з тими чотирма, яких він убив з човна, поки його ще не схопили.
Всі прославляли його відвагу, і його друзі, і вороги, і вважають, що не було в ті часи людини більш сміливої і розумнішої за Хьорда, тільки не було у нього вдачі. В тому ж, що він приймав участь в таких злодіяннях, по-перше, повинні його співтовариші і, по-друге, від долі не втечеш.
Примітки:
36)…бойові пута…- злі чари, що раптово сковують воїна під час битви.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.