Шляхи історії...
анекдот
Коли вдень вимикають світло і Інтернет не відволікає тебе від справжнього життя, а за вікном не видно і не чутно, як падають з неба збиті нашими хлопцями «шахіди», то це найкращий час щоб знову звернути увагу на книги і хоча б про щось подумати самому.
Так от, треба було для якоїсь думки заглянути в книгу «Пути истории» І. М. Д’яконова, (видання1993 року, тираж 3 000 екз.) до речі: я вважаю цього автора найкращим перекладачем «Екклезіасту» і, прочитавши пару абзаців, перед тим, як поставити книгу знову на полицю, я чомусь звернув увагу на написану на обкладинці олівцем ціну – 1 025 000! Один мільйон двадцять п’ять тисяч за одну книгу! Згадав і розсміявся. )))
То що ж воно таке, що за книга, що за часи, що за гроші?
Та були часи, коли всі ходили мільйонерами і заробітну плату приносили додому торбами, а віра в краще майбутнє не зникала.
А гроші… та на грошах було написано «купон», отакі тоді були гроші. Але ж мільйони і мільйони…)))
Шляхи історії… Шлях один, а чого на ньому тільки не побачиш: царські рублі з портретами імператорів і двоголовими орлами, «керенки», деякі зі свастикою, радянські рублі з шахтарями і колгоспниками, хрущовські «нові гроші» з гіпсовим портретом експоната із мавзолею, «купони» і, нарешті, гривні з древніми князями, істориками і поетами, а попереду, можливо, що і загальне для всіх «євро».
Історія, … а ми в ній, чи з нею? І куди?... Життя покаже…
Примітка:… «Екклезіаст» в перекладі І. М. Д’яконова можна прочитати у другому томі видання БВЛ (Бібліотеки Всесвітньої Літератури).
м. Київ, 27 липня 2024 року.
