Літо
Літо починається у серпні.
Так, ви можете ходити без шкарпеток вже від червня, ви можете купатися у водоймах ще у травні. Ви можете навіть з`їздити до моря, але літо почнеться у серпні. Буквально на початку місяця.
Саме тоді у нас формується відчуття любові до літа, звички до літа, бажання літа та млосної літньої нудьги й лінивства.
Саме з настанням серпня ми починаємо цінити прохолоду літніх вечорів та ночей. Починаємо звикати до пообідніх годин відпочинку, такої собі імпровізованої сієсти.
Місто звикає до розігрітого асфальту і бруківки. До пізніх посиденьок під будинками.
Село звикає до навилків сухого сіна, навали овочів на грядках, зоряних ночей.
Чоловіки втомлені сонцем і жінками.
Жінки навпаки, буяють і квітнуть. У серпні вони вже звикли до відкритості та легкості буття. Оголені руки, оголена спина, ноги, плечі, шия. Літній макіяж або його відсутність. Вони носять свою вроду у місто, на розпечений асфальт. Носять гордо і впевнено. Жодна спека її не псує, тільки прикрашає.
Вони звикли до мокрого волосся і засмаги на своїй шкірі. Вони наділи її як одяг, ту засмагу. Як прикрасу, аксесуар, як броню. Вона їх переродила у тропічних амазонок, гордих і незалежних. Тільки білі смужки від бікіні нагадують що була зима. Окреслюють кордони тих місць, які недоступні й заборонені простим смертним.
Жінки одягли цю засмагу і звиклися з нею, бо вже серпень і літо закінчиться тільки тоді, коли вони захочуть.