Чарівниця Осінь
з рубрики / циклу «Мініатюри»
Скільки чудових пісень і віршів присвячено златокудрій чарівниці Осені, скільки написано картин і знято фільмів про неї, а все мало, тому що для захоплення справжньою красою ніколи не вистачатиме ні слів, ні зображень, ані пензлів та звуків. Королівська красуня - вона гордовито, з гідністю статечно вступає у свої права, коли приходить її черга правити світом, і прихильно сприймає данину захвату її красою, хоча і буває часом трішки примхливою та холодною. Але... що ж вдієш, на те вони й красуні, за що їм і прощається.
Чарівниця Осінь постійно змінює своє вбрання мало не щодня, а буває, що й не один раз на день. То вона меланхолійно-дощова в серпанковому шлейфі щось тихенько нашіптуючих дрібних крапельок, що осідають на червоних сережках палкої горобини діамантовими іскорками. То золотаво-сонячна в повільно пливучих кудись найлегших шифонових мереживах з павутинок відважних осінніх літунів - маленьких павучків, що сміливо вирушають на пошуки нових країв. І, ніби прощаючись з ними, Осінь раптом стає романтично-задумливою, мерзлякувато кутаючись у напівпрозору вуаль прохолодного серпанку, що ледь-ледь рухаючись, сонно пливе між замислених потемнілих дерев... Але ось туман несподівано тане, і граціозна господиня пори прив`ядання раптом з`являється у яскраво гарячому багрянці, спокусливо просвіченому наскрізь ще теплими променями лагідного сонечка! До чого ж гарна – очей не відірвати! І завмирає серце... незрозуміле передчуття чогось романтичного, прекрасного хвилює і породжує боязкі надії на сповнення заповітних мрій. Ось вона - чудова мить чарівництва! Ах, яке ж вбрання вибере нині прекрасна і велична чарівниця?