Пробудження: 2036-й
Частина 34-35-36 34
Можна було перевести дух: основну частину зустрічі пройдено — до того ж успішно. Залишалося обговорити «особливі умови» (взаємні «хотілки»), і можна було доповідати про несанкціоновані переговори з ув’язненим, не побоюючись отримати за це наганяй: фактично вони вже мали його згоду приєднатися до переговорної групи. Однак якою буде відповідь у цій винятково нервовій, украй вибухонебезпечній ситуації — залишалося тільки гадати. Тут уже або пан, або пропав.
Вони зробили коротку паузу. Офіційно — через прийом їжі, хоча за умов жорсткого ліміту часу цим можна було б і знехтувати. Але перепочинок був потрібен і Сергію з Дхар’Ні. Треба було дати вказівки своїм співробітникам і доповісти нагору про нові деталі розслідування, усе ще замовчуючи зустріч із Хоргом.
Другий раунд переговорів тривав зовсім недовго. На щастя, вони досить швидко дійшли згоди, про що майже одразу доповіли керівництву. Відповіді надійшли швидко.
Дхар’Ні отримав відповідь першим. Дивували швидкість ухвалення рішення і сам факт позитивної відповіді — без будь-яких бюрократичних зволікань. Очевидно, переговори справді зайшли в глухий кут, і настав час максимально прагматичних — на перший погляд, навіть ірраціональних — кроків.
Відповідь від Міністерства Консолідованого Уряду Землі, отримана Сергієм, порівняно з відповіддю, яку отримав Дхар’Ні, мала вже формальний характер, що за цих обставин було цілком логічно.
Вносячи свої пункти до тексту угоди, Хорг, як правило, не торгувався, але в деяких питаннях був непохитним. Передусім це стосувалося його нейтрального статусу в переговорній групі — як «незалежної третьої сторони». Також він наполягав на праві пропонувати варіанти вирішення проблем виключно на власний розсуд, а крім того — на прибутті на Землю його родини.
Щоправда, вислухавши контраргументи Дхар’Ні, фактично вимоги ГФС, він погодився з тим, що попередньо озвучуватиме свої пропозиції представникам Федерації і що родину буде розміщено на одному з великих кораблів ГФС на навколоземній орбіті.
У проханні принести Хоргу та його родині офіційні вибачення за «невиправдано тривале» утримання під вартою було відмовлено. Однак було обіцяно визнати провину за таємне вивчення вченими його неймовірного потенціалу.
35
Командний пункт Галактичної Федерації ось уже третю хвилину перебував у готовності номер один. До цього найвищого ступеня його було переведено одразу після отримання повідомлення від свого форпосту в Сонячній системі:
«Три наші кораблі, що чергують на навколоземній орбіті, одночасно подали сигнали тривоги через неприпустиме зближення з ними ескадрильї оріонських суден».
Спроби зв’язатися з порушниками не дали результату. Створюючи видимість відсутності радіозв’язку, оріонці продовжували маневрувати на небезпечній дистанції, ніби провокуючи ГФС відкрити вогонь першими.
Зважаючи на обстановку й можливі «непередбачувані дії противника», командування Федерації вирішило ввести в цю зону ще кілька бойових кораблів.
Але ще до прибуття допомоги в ефірі одночасно пролунали голоси командирів усіх трьох кораблів:
«Що вони роблять?!»
«О боже… вони атакують!»
«Нас підбили! Допоможіть!»
Після блискавичної атаки сканери й радари ГФС та кораблів, що прибули на допомогу, фіксували лише стрімку втечу ворога. Не маючи наказу відкрити вогонь у відповідь, екіпажі кораблів допомоги ще деякий час спостерігали за падінням палаючих уламків...
Уже за пів години інцидент обговорювали на екстреній нараді Штабу Об’єднаних Сил ГФС, розташованого далеко за межами Сонячної системи.
За підсумками «бойового зіткнення» — так офіційно назвали інцидент — було терміново підготовлено офіційну заяву ГФС. Документ негайно передали стороні, що атакувала, дипломатичним каналом, який усе ще діяв.
Командування «сірих» відповіло несподівано швидко — пакетом своїх пропозицій, більше схожим на ультиматум. Ситуація була схожа на події грудня 2024 року. Тоді після подібної атаки «сірих» жителі різних регіонів Землі спостерігали в небі палаючі об’єкти невідомої природи, які більшість ЗМІ, на догоду владі, невдовзі оголосили «астрономічним явищем».
І приблизно в той момент, коли частина генералів почала закликати до удару у відповідь, хтось у Штабі звернув увагу на донесення Дхар’Ні, яке лежало там уже майже годину.
Суть донесення полягала в такому: пропонувалося терміново залучити до переговорного процесу ув’язненого рептилоїда п’ятого рівня свідомості, який мав неординарні здібності, — сутність, потенціал якої підтвердила об’єднана група вчених. Зовсім недавно Бріїдон-Хорг, попри перебування в одній із в’язниць Землі, навіть був обраний до керівного органу своєї цивілізації, яка раніше входила до «Оріонського Союзу Шести», але залишила його через незгоду з агресивною політикою союзу.
До документа додавалися висновки вчених про видатний інтелектуальний і дипломатичний потенціал Бріїдон-Хорга, а також коротка інформація про ініціаторів цього подання — досить відомих у ГФС осіб: передусім про офіцера вищого рангу Дхар’Ні та його колегу — керівника одного з Департаментів Безпеки Зустрічей Землі. Головна ідея документа полягала в тому, щоб за допомогою Бріїдон-Хорга спробувати зрушити з мертвої точки переговорний процес із «сірими». По-перше, він чудово знав психологію та спосіб мислення дракорептилоїдних цивілізацій. По-друге, йому були відомі їхні уявлення про справедливість у міжзоряній політиці.
З моменту появи цієї пропозиції шальки терезів у Штабі почали швидко схилятися на бік мирного варіанта. Тверезі голови, вважаючи атаку провокацією, тепер змогли голосніше заявити про неприпустимість втягування Галактичної Федерації в новий конфлікт, який легко міг перерости в нову криваву війну.
— Таким чином, відповідно до результатів нового голосування, — оголосив головуючий, — наші Об’єднані Сили не змінюють своєї дислокації й не проводять маневрів, які «сірі» могли б вважати провокаційними. Сили ГФС, раніше приведені в готовність «номер один», переводяться в готовність «номер два».
Він зробив коротку паузу й продовжив:
— Далі. Рекомендуємо залучити до переговорного процесу ув’язненого Бріїдон-Хорга, зазначеного в донесенні офіцера Дхар’Ні.
— І останнє: після прискореної процедури звільнення доставити зазначену особу на борт одного з наших кораблів на навколоземній орбіті, куди дозволити прибути членам його родини.
— Гарне рішення, — тихо зауважив один із генералів із когорти «тверезомислячих», звертаючись до сусіда. — Тим більше, якщо щось піде не так, у нас залишиться козир — можливість впливати на цього рептилоїда через його родину. Зрозуміло, це крайній захід...
— Згоден, — зітхнув у відповідь представник департаменту юстиції з когорти «нейтральних». — Цей самий аргумент нам цілком стане в пригоді й у разі, якщо цей видатний рептилоїд вирішить подати на нас скаргу до Галактичної Ради за порушення Закону Свободу Волі та Наміру, якого, будемо відверті, ми щодо нього вже порушили.
36
Розпорядження Сергію та Дхар’Ні особисто доставити колишнього полоненого, безперечно, здивувало, але очікувати більш зваженого рішення в цій непростій ситуації не доводилося. Сергій, повністю покладаючись на Дхар’Ні — «міжзоряні протоколи» були в його компетенції, — діяв за його планом.
Передусім треба було пересісти — вже разом із Хоргом — із чергового човника на щось доречніше. Бюрократичної тяганини не виникло — розпорядження Штабу ГФС виконувалося швидко. На звільнення Хорга з-під варти й отримання дозволу на виліт із території в’язниці, яка все ще була в готовності до відбиття атаки, пішли лічені хвилини.
Щоправда, з дозволу Дхар’Ні пілот здійснив зліт набагато швидше, ніж передбачала інструкція. І тепер насолоджувався майже забутими яскравими відчуттями різкого старту на нормальних швидкостях — задоволенням, яке з ним точно не поділяли Сергій та Хорг...
Запланованого часу польоту Сергію цілком вистачало, щоб за допомогою Дхар’Ні відновитися після двох божевільних діб. І вже з перших хвилин польоту той запропонував товаришу скористатися знайомим йому плеядіанським медичним ліжком.
— Ти жартуєш? — озвався Сергій. — Яке ліжко в цьому крихітному човнику? Чи я щось пропустив і він став набагато більшим?..
— О… бачу, ти ще здатен жартувати. Це добре, — сказав Дхар’Ні. — Реальне ліжко я можу цілком замінити віртуальним. Ефект буде майже таким. Мої навички зцілення — у цій галузі я також маю академічний ступінь — тебе, впевнений, не розчарують… То що? Вперед?
— Поїхали... — відповів Сергій, махнувши рукою, чим спочатку спантеличив напарника. Однак, помітивши кивок колеги, Дхар’Ні заплющив очі, налаштовуючись на цілющу медитацію.
Пілот, Міілеанді, відчувши енергію, що йшла від Дхар’Ні, мимоволі озирнувся. А зрозумівши, кому й з якою метою вона призначалася, на якусь мить замислився. Він чудово розбирався не лише в подібних спрямованих медитаціях, а й у формуванні значно складнішого, багатоступеневого поля Мер-Ка-Ба. Окрім Академії пілотування космічних кораблів, він свого часу — теж із відзнакою — закінчив одну із сакральних шкіл Плеяд, де вивчав «Управління енергіями» — дисципліну, що поєднує науку, метафізику й духовну практику. Відтоді в його арсеналі з’явилося безліч «чудес». Але найважливішим, мабуть, залишалося вміння вибудовувати у просторі тунельні поля, здатні утримувати й переміщувати на десятки кілометрів об’єкти певної маси… Саме тому в парі з Дхар’Ні він без особливих труднощів міг би витягти з тіла водія Сергія злощасну «капсулу управління».
За час перебування на Землі в Міілеанді не раз траплялися ситуації, де його здібності могли б стати в пригоді — і він був би цьому тільки радий. Але… не судилося…
Місцем їхньої посадки виявився майданчик біля однієї з міських «Пірамід». Тут планувалася заміна їхнього чергового човника на повноцінний космоліт, і звідси ж, завдяки новим навігаційним коридорам, можна було значно швидше вийти на навколоземну орбіту.
У розпорядженні Сергія було близько пів години, щоб встигнути зробити кілька дзвінків. Окрім робочих, треба було зателефонувати Насті, яка після зустрічі на Європі — супутнику Юпітера — «зависла» десь на орбіті Землі. І, звичайно ж, треба було зв’язатися з батьками: дізнатися, як вони пережили події цього дня.
Київ, липень 2025