Різдвяні сподівання
Частина 1Я бачила янгола. Прекрасне творіння було ніжне й чисте, мов кришталь. Якесь невідоме світило осяювало цю постать і здавалось, що його крила мерехтять, мов іній при перших сонячних променях. Він дивився на мене: крізь скляну кульку, крізь вітрину. Мене давно нічого не захоплювало. Іноді здається, що в мені нема ані почуттів, ані емоцій, а життя суцільний рефлекс, акторська гра.
Я хочу відчувати, хочу вірити, закохуватись. Я хочу повернути собі своє життя, яке хоч і було сповнене помилок, зате я проживала кожне слово і кожну емоцію. Хочу повернути свою душу, яку я змучила в намаганні стати іншою, кращою, а стала чужою сама собі.
Я завжди казала, що я одна, та не самотня, але я завжди самотня, навіть коли не одна. Часто ця самотність рве мене всередині на шматки.
Прекрасний янгол на чужому вікні. Можливо я також іграшка у чиємусь житті, але поки що я на вітрині …
