Думки
Вимкни клятий телевізор!
Він заважає мені чути мої думки.
Думки, що витріщивши свої пузаті очі, дивляться на мене десь із порожнечі моєї підсвідомості.
Ці думки засинають і прокидаються зі мною в коробці з-під нової плазми, вони впевнено таврують суспільство на бідних і козлів, періодично нагадуючи про вміст алкоголю в моїй крові.
Ці думки, як дешеві повії, що віддаються будь-кому, хто зверне на них свою увагу, або трохи заплатить.
Ці думки мляво виливаються, як сечовина, у слова і словосполучення, у яких навіть окремі букви бажають собі кращої долі.
Знаєш, ці букви могли б спокійно бути принцесами, чи назвами нових планет, чи солодощами.
Але сьогодні мої букви – це інформаційний шлак, що під впливом клятого телевізора трансформуються в думки.
Такі ж безглузді та вічні...
Ужгород, 11.07.2012