Сьогодні вперше я відчула запах осені
Сьогодні вперше я відчула запах осені:
Злотаві хмари, з присмаком дощу,
І дні печальні, спогадами зрошені,
Вигукують звертання, сповнені жалю.
А я іду, не бачу світу білого,
Позбавлена думок, емоцій, відчуттів.
Закутана у спеку літа недоспілого,
Рахую дні, відколи відлетів.
Вимолюю слова, народжені в неспокої,
Пишу тобі листи в полоні самоти.
На серці рани, втратою тавровані,
Без тебе я - синонім сироти...
Солоні сльози капають у вічність,
Безжальний сум на клапті душу рве,
У цьому суть життя і вся його цинічність -
Що світлий ранок неодмінно темрява вкраде