Я пам`ятаю...
Я пам’ятаю усе! Усе достоту! Ще задовго до мого народження – ціле життя назад, я пам’ятаю , як голодні агонії мене зводили з розуму! Як помирала повільною, штучно продуманою для мільйонів життів, смертю!
Я була німою опухлою дитиною! Я була божевільною голодною мамою, яка до останнього, вила, як знесилена вовчиця, шукаючи рятунку для дітей! Я була зневоленим, з помутнілою свідомістю батьком восьми діточок, які одне за одним помирають, стаючи висохлим гербарієм на сонці, так і не дочекавшись гарячої юшки з гнилих бурячків, який і сам отупіло знесилено гасне, втрачаючи останні живі рефлекси, здатні боротись інстинктивно за життя! Я пам’ятаю, як вбивали снагу до життя, остатки радості сірим радянським болотом з-під підвод, якими вивозили тільця померлих діток. Як гасли в дитячих, старечих, зрілих очах надії!
У памяті моїй вириті цілі кратери болю голодними смертями мільйонів-мільйонів українців! У моїй-твоїй-нашій спільній на усіх, національній памяті! Їх нічим не закопаєш вже, не засипеш брухтом нових історичних подій нації!
Одне життя назад, 80 років тому – я пам’ятаю, як була своїм змореним народом! Я пам’ятаю й те, що фізично винищити цілі покоління українців – не головна ціль Леніна, Сталіна і їх «сатанинської команди»! Технології масових вбивств – досконалі. Ті добре знали, що гени наступних поколінь усе пам’ятатимуть! Поставити одне покоління голодними на коліна, знищити, мов загнаних в клітку тварин, а ті, що виживуть – житимуть з комплексом принижених ще сотні років! "Чиста" робота на випередження! Гени пам’ятають! Так! Адже як тоді я пам’ятаю усе достоту у 32-33-му, іще не народившись?! Я, і кожен з нас, хто пам’ятає, як 11 мільйонів невинних – знищено найгіршою формою катувань за всю історію людства – ГОЛОДНИМ МОРОМ!
З відмінною пам`яттю народжуються діти, онуки-правнуки отих, хто вишукано снідав з порцеляни у ситих їдальнях голодних 32-х років, прицмокуючи, перенасичені здобою, виношували сатанинські плани нищення українців за трапезою, відригуючи смертю... Онуки й зараз працюють "де треба"... Династії "мужніх" керманичів, котрі усе святе, називають і сьогодні «отрыжкою»…! Владні мужі сьогодні - як і 80 років назад їхні діди, прадіди, істинно ненавидять! Такий клан і досі реалізовує свою політику винищення нації!
Чи ви гадаєте, переродились вбивці мільйонів українців?! Та ні! Вони між нами! Над нами! вказують пальцем, в котрий бік нам рухатись! Чи не ті, у памяті яких відсутній біль за свій народ, за штучний голод, за масові приниження нації? Чи не нащадки тих, хто глумився над дітьми у страшних 32-33 чорних для України роках? І їх гени усе пам’ятають - злобу дідів-прадідів, живучи на оцій святій землі, ті, хто живцем закопував стогнучих опухлих дітей. Не чужих – своїх таки!!!
Я пам’ятаю все! Я пам’ятаю…
24.11.2012
