21.11.2012 00:00
18+
203 views
    
rating 5 | 12 usr.
 © Ірина Затинейко-Михалевич

У хаосі звивин…


Дряпати цвяхом іржавим глянцеву поверхню…Звук огидний, правда? Дряпати словами по серцю – не менш огидно. Гірше! А й серце часом видається глянцевим, красивим, прозорим  до дна – а воно, між іншим, невивчена безодня. Таке непередбачуване у своїх переживаннях, спогадах, думках… Коли воно плаче – то плям чомусь не залишається навіть. А лиш – подряпини, глибокі подряпини. Часом не дуже! Чим їх зализати? Як? Та і чи варто зализувати?

У Вас бували відчуття, наче пам’ять, навиворіт кимось вправно перевірена, поміщується у наперед підготовлені стерильні мізки? Так, наче для безпеки – зламали всі секретні коди непомітно для самого користувача  пам’яті, поблукали таємничими звивинами у тих мізках, зачистили зайві подряпини, відлагодили «проблемні» місця з минулого емоційно-невіджитого до кінця ….І  так, наче  власників однієї і тієї ж пам’яті стає декілька…

Емоції, що своєчасно не вигоріли до кінця, слова, які не встигли стати сказаними вчора, чомусь люблять плентатись, не гублячись в дорозі часу…Хай би губились собі. Та ні – плентаються! Для таких випадків виключної нечемності думок і слів є дієві методи – зробити їм рентген! До кожної коми, до найменшого подиху!

Строгий дрес-код думкам! А ті вже – чемні, накрохмалені, у бантиках біленьких, ну зовсім цнотливі, починають вправно  крокувати по хаотичних звивинах мозку далі.

А біль і справді має властивість кудись діватись – у якісь таємні бункери підсвідомості... Блукає приспаний тихцем, тренуючи витончену чутливість на найменшу подряпину по «глянцевій поверхні» серця… 

Публікації: Ірина Затинейко-Михалевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.02.2014 20:13  Мальва СВІТАНКОВА 

Сподобалось...і... з*явився образ МЕРЕЖИВА ЗВИВИН, де кожна частинка-нитка є невід*ємною від цілого. 

 21.11.2013 14:12  © ... => Дебелий Леонід Семенович 

о))) спасибі Вам, пане Леоніде...не сподівалась такої характеристики)))) 

 21.11.2013 08:57  Дебелий Леонід Семен... => © 

Філософічно-органічна Ви натура! Схиляюся! 

 23.11.2012 11:41  Олександр Новіков 

класно, дуже цікаві образи. бункери звилині і таке інше. сподобалось 

 22.11.2012 20:00  © ... => Наталя Данилюк 

вдячна Вам, що читаєте мене) 

 22.11.2012 19:46  © ... => Володимир Пірнач 

спасибі) 

 22.11.2012 14:33  Володимир Пірнач => © 

Круто,
дуже мені подобаються такі тексти. І про серце, і прокрохмал, глянець, подряпини - все правильно, все влучно.
Плюсую. 

 22.11.2012 00:23  Наталя Данилюк 

Як Ви все тонко і влучно підмітили!Знайомі відчуття,але не кожен може так гарно передати їх словами,як це зробили Ви...Сильно! 

 21.11.2012 21:50  Каранда Галина => © 

 дрескод думкам - класно!) 

 21.11.2012 19:47  © ... => Тетяна Чорновіл 

так, вловили правильно - протестую і я!!! "Накрохмалені" думки, як накрохмалені простині - може і гарно, а спати в них не хочеться))) 

 21.11.2012 19:45  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже влучно все сказано! І болюче! Всі відчуття - справжні! Особливо оте дряпання!
Лише проти чемних накрохмалених думок я протестую! Та й Ви, здається... Дякую! 

 21.11.2012 19:35  Тетяна Белімова => © 

Хотілося відразу вигукнути "браво"! І я вигукну! Браво!!!
Про думки - спогади - переживання, про метафори й описи серця, мозку, пам`яті - дуже влучно! Сподобалося!
Якесь таке відчуття виникає, ніби хтось хоче змусити тебе копирсатися у собі! Ти не хочеш! Ти опираєшся! Але якось поза тим втягуєшся у процес! Оп! І ти вже копирсаєшся у своїх мізках, пам`яті! Зазираєш у своє серце!
Ірино! Ви - не лише психолог! Ви ще й письменник із неабияким хистом!!!