"Довершеність в деталях"
Доведення теорії, втіленої на життєвому досвіді
Мені важлива Ваша думка стосовно тієї проблеми, що підіймаю в цьому творі!!!
Довершеність в деталях, що це? Нова вигадка, чи вагомий аргумент на шляху пізнання того чого не можна осягнути. При несвідомому самоаналізі можна не здогадатись, що в собі приховує зміст цих слів. Для людського складу розуму, саме слово «довершеність» асоціюється з ідеалом, філігранною точністю, недосяжністю духовної краси, з паралічем людських рамок пристойності. Спитаєте, до чого тут «деталі»? Ключ до розгадки надзвичайно простий. На що, саме менше ми стараємося не звертати уваги, так це на «деталі», будь вони незначні чи навіть непомітні. Людське око та розум воліє не помітити на перший погляд не потрібні деталі у всьому. Приклад тому можна побачити скрізь і повсюди. Уявимо на мить архітектора котрий проектує споруду, нехай ця споруда буде «міст». Одна упущена деталь, що проявиться через декілька десятків років, може коштувати надзвичайно дорого, ціною цього упущення або недопрацювання можуть стати людські життя. Доленосним може стати навіть той факт, коли лікар знехтує малоймовірною деталлю в лікуванні пацієнта, що призведе до каліцтва в кращому разі. Можна навести сотні таких прикладів негативного характеру, але не це я намагаюсь Вам донести… Взяти для розгляду митця, композитора, винахідника, політика чи будь кого з нас рожденних на цій грішній землі, всі ми допускаємо в житті одну й ту саму помилку ми нехтуємо не важливими «деталями», які на перший погляд не варті уваги, які можуть змінити будь-кого і будь-які переконання, принципи , погляди та віру. В чому сутність деталей? Та найперше в тому, що вони формують остаточний , фінальний наш вирок. Візьміть себе, Ви упустили неважливу для вас деталь, але в кінці кінців постраждали самі. Ви обтяжені, змучені, зневірені у те, що так довго шукали чи прагнули, але не знайшли, тому що загубили не значну деталь у тому до чого так довго йшли, чого так палко прагнули, в те що так істинно вірили. Що це за «деталі»? Їх тисячі, а можливо і більше. Це мікрочастинки того, що Вам здавалося не грало ролі. Ви твердо вірили, що знаєте все, перевірили всі можливі варіанти, розуміли оточуючих, досягнули вершини, знайшли ключ до розгадки, перемогли там де не перемагали інші... Так це реально, і це заслуговує на те, щоб всіх нас оцінили, але моя теорія розвіє все над чим «Ви», «Я» та «інші» трудились, досягали, здобули. Ось приклад. Наполеон вважав, що його довершеність в його складі розуму, в його здобутках, і як все для нього склалось в кінці всі знаєте… Другий приклад – Тарас Григорович Шевченко. Склоняю голову перед його заслугами та неосяжною працею та вагомим внеском для всього українського народу. Як думаєте Він був би задоволений нами, теперішньою Україно, теперішніми українцями, які так впевнено заявляють, що ми є об’єднаними серцем і душею нація, котра пройшла через всі можливі катування, утиск та ущемлення прав людини, та чи стали ми об’єднаними та вірними собі у всьому тому, що так намагався донести до нас Шевченко? Як і всі ми, він упустив «довершену деталь» нашого народу, якій ймення «ментальність», немов «злодійка доля», вона руйнує нас як націю, як одне ціле, тому то й ми так нелегко розплачуємось у нашому теперішньому сьогоденні. Бог любить трійцю, даю Вам третій приклад. Людські стосунки, сама що не є актуальна тема у всі часи та народи. проблема чоловічого та жіночого начал, проблема порозуміння та любові, проблема довіри та компромісу. Що таке жінка? Не створіння і не істота, а складна книга, котра написана прадавньою мовою, яку не в змозі розгадати чоловіче начало. Що ховає жінка у своєму серці, чим керується коли приймає рішення, ми так і не розгадали. Безперечно чоловіки навчились маніпулювати почуттями, емоціями та довірою. Тим у кого це так легко виходить, думають що вони довершенні. Але "Ахілесова п’ята" до розгадки та фіаско лаконічно дуже проста, упущена «деталь» таких є ненаситність чоловічого «его», якщо ми спробували маніпулювати жінкою то навряд чи ми зупинимось на одній…Слабина жіночої впевненості – це пошук ідеалу. Ідеалізують майже всі крім окремих виключень, тому домінуюча більшість жінок, це факт погодьтесь з мною котрий приховати не можливо. В чому схована тут «деталь», та тільки втому що ідеалів не існує, ідеали вигадали чоловіки щоб старатись досягнути певної схожості до ідеалу, так буде простіше завоювати жіноче серце. А деталь чоловіків яку ви нехтуєте, не звертаєте уваги, це недоліки, це наші помилки, це наші серця. А саме останнє є тим аргументом, тою деталлю на яку варто звертати завжди увагу. Ключем до вашого жіночого щастя є чоловіче серце, його мова та його відчуття. Порозумівшись з ним ви ніколи не позбудетесь того кого так щиро полюбили.
Щоб не почало мене як автора зневажати чоловіча часина людства наведу схожі деталі і у чоловічому началі. Що таке чоловік? Боже творіння, суміш вибухових речовин, не покорена сила, чи може складна наука яку вивчають одиниці жіночої половини людства. Якби ж були підручники, інструкції чи може підказки, як зрозуміти нас чоловіків, як привласнити, перетягнути нас та наші погляди на свою сторону. Відповідь до кінця сам не знаю, через те, що я є представником чоловічого роду. Та все ж таки і нам чоловікам є на що акцентувати увагу. В першу чергу, це на деталі, нехай пройде у нас перша стадія захоплення, друга стадія обожнювання, третя стадія коли чоловік каже все крапка – це та котру я так довго чекав. Ось тут ми і допускаємо головну помилку. Яку ми деталь опускаємо? «Жіноча логіка» важка артилерія у жіночому царстві, цією деталлю користуються усі жінки. Нехтуючи її ми підписуємо програну мирну угоду. Ключ до розгадки схований у мисленні жінки. Зрозумівши її думки зрозуміємо як маніпулювати, як добитись уваги та любові від жінки. Панове не намагайтесь зрозуміти цю деталь. Як мені так і вам не дано зрозуміти її. Погодьтесь достойна деталь на яку варто звертати увагу! Ну і на сам кінець хочеться завершити свою теорію «довершених деталей» так, нехтуючи деталями кожен з обох таборів втрачає перемогу,надію, владу та любов. не зважаючи на будь які зусилля які ми будемо придумувати з метою виправдання нашої безпорадності.
28 січня 2010 року о 23.30 РМ