21.07.2013 00:42
для всіх
278
    
  2 | 2  
 © Адам Буткевич

Торгівці душами

Люди завжди чогось хочуть, бажають і сказати, що ми купуємо їхні душі лише, щоб виконати їхні бажання, було б брехнею. Ні, просто ми теж люди, ми теж чогось бажаємо. Різниця в тому, що ми бажаємо трішки більше. Хтось хоче вічного житія, хтось навчитись чар, хтось повернути минуле,  а хтось просто викупити свою душу.

 Так вже сталося, що я продав душу. І згідно з контрактом, який я вклав з чаклуном. Зі справжнім чаклуном, не фокусником, ілюзіоністом чи аферистом, хоча він досить вправним був і в цих царинях обману, а самим, що не є, пречорним магом.  Одже, згідно з папірцем, я мав право повернути душу на протязі одного дня. Але хто ж знав? Звичайно, зпочатку, ніхто й не збирався повертати її. Але з часом, коли відчуваєш певну порожнечу і бачиш, як в дзеркалі змінюється твоє відображення, ти починаєш розуміти: що без душі ти не живеш. І ти не можеш насолодитися тим бажанням, яке здійснилось натомість... Не можна дізнатися, поки не спробуєш.

 Пам`ятаю, той вечір:

 -Одже, ти хочеш повернути душу?

-Гаразд. Згіно з підпунктом тринадцять пункту шість ти мав право повернути собі душу протягом одного дня. Ти цього не зробив. Згідно підпункту сім того ж пункту ти можеш викупити свою душу, протягом року, за дванадцять душ. Ти згоден на це?

- Так.

- ОК тепер я тобі поясню, як їх потрібно збирати...

 Чаклун пояснив, що повернення душі не є обов`язковим фактором вкладення договору. Головне: це підпис і відбиток крові з будьякого пальця. Раніше було досить розписатися кров`ю, але багато з  торговців почали підроблювати душі особливими заклинаннями. Так я став збирачем душ.

 Першу свою душу я побачив в парку. Руда дівчина, років вісімнадцяти. Одягнута в оксамитову сукню, вона плакала на лавці. Біля неї нікого не було. Аню, так її звали, покинув хлопець, я просто не міг не запропонувати своїх послуг. Через день хлопець повернувся, а я отримав свою першу душу.

 Друга душа сиділа на касі в "Фуршеті", Марія ім`я її, так. Вона хотіла стати відомою. Зараз вона знімається в якомусь серіалі.

 Третя душа молилась, щоб єдиний син прокинувся з коми. Це був Дмитро, трішки сивий чоловік років сорока. І чудо сталося.

 Четверта і п`ята душа просили батьків. Це були сироти брат і сестра. Здається Оксана і Саша.

 Шоста душа, була людиною, яка прагнула жити вічно. Це був лікар Антон. Довелося зхитрити. Я віддав йому відкриття одного з аспірантів. І тепер його ім`я буде жити вічно. Варто було точніше формулювати бажання, що скажеш.

Сьома душа хотіла, знайти вбивцю своєї жінки. Вбивцею виявився сусід. Що поробиш.

 Восьма душа впала сама в руки. Ну як впала, вона сама бажала віддатися сатані. Так я трішки допоміг. Звичайно цікаво, чи спраді вона знала на що йде.

 Дев`яту душу знайшов через інтернет. Так званий нік Ксав`є хотів зламати базу данних КГБ і ЦРУ. Довелось ті бази підключити до інтернету. Саме смішне: все інше він сам зробив. 

 Десята душа сиділа на зупинці і мріяла про свою ферарі. Що скажеш гарна машина.

 Одинадцята душа хотіла повернути свого батька з того світу. Вампір не дуже порадує, звичайно, але не всі душі в раю.

 Залишилась остання душа. І часу не багато. Не станете дванадцятою душею, а?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.07.2013 01:17  Марієчка Коваль => © 

Купа пмлок, Адаме!))) Повиправляйте, як хочте в принципі.
Ідея і так - класно і просто. Було цікаво. Придумуйте ше щось таке) ех..такі всі прям душасті поставали. Надушені душки. +

 20.07.2013 06:34  Каранда Галина 

Чудова ідея! Перше речення трішки неправильно сформульоване з точки зори мови, а далі все класно. Розумно підійшли до причин. Особливо сподобався момент про правильність формулювання бажань.