Пил
з рубрики / циклу «Мініатюри»
На дорозі літав пил.
Не той легкий, який осідає на наших меблях, поки ми за звичкою гостюємо на чужині…
Така пилюка народжується від сонця, вітру і землі, але з них працює тільки вітер.
Сонце собі просто світить – йому немає діла до сільських доріг.
А земля тільки руйнується. І терпить. Вона звикла – руйнують її, заливають бетоном, асфальтом, давлять, тиснуть, пробурюють, прорізують…
А тут ще вітер перетворює поверхню на пил, на вихор мертвої землі…
Він осідає на машинах, на траві, на листі дерев…
І здається, ніби ця пилюка забирається у душу.
