Плакати беззвучно
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Жити сьогоденням дуже зручно –
Хто згадає все, що вже минуло?..
Я навчилась плакати беззвучно –
Так, щоб навіть небо не почуло.
Вітер хай по ньому котить хвилі
З білих хмар, холодних і прекрасних…
Це ж не сльози, це – краплини сили,
А губити силу – не сучасно.
Не сучасно жити разом з болем,
Не сучасно зватися «Людина»…
Хай сьогодні у небесне море
Не ввіллється жодної сльозини.
А коли вже біль цей неминучий,
Не хвилюйтесь, не порушу спокій –
Я навчилась плакати беззвучно.
Довго вчилась. Цілу сотню років…
