РЕМОНТ
з рубрики / циклу «Буслів суд»
“Грузецькі оповідки” — літературно опрацьовані
сюжети легенд і переказів мешканців с. Грузького
Макарівського району Київської області.
Сільська рада — це найголовніша будівля в селі. Тут завжди все про всіх знають, сюди з усіх вулиць і хуторів, мов до вулика, стікаються новини, тут вершаться діла, які мають найбільшу за місцевими мірками глибину й важливість. Тут формується і змінюється “святая святих” кожної ради — бюджет. І якщо до створення головного фінансового документу села так чи інакше в усі часи були причетні всі депутати сільської ради, то зміни часто вносили сам голова за дружньої підтримки незмінного секретаря. І привід для таких змін іноді міг бути найнесподіванішим.
— Важкий сьогодні день видався, — сумно зітхнув сільський голова Микола Іванович.
— Та не кажіть! Як ніколи, ледь не все село в черзі вишикувалося і всім щось потрібно… — підтвердив секретар Петро Степанович. — За день і краплі води в роті не було. Заначка вже закінчилася, а до зарплати ще тягти й тягти… — Микола Іванович зовсім засумував. Проте раптом радісно вигукнув:
— А знаєш що, Петре, діставайно папір, пиши! Секретар здивовано поглянув на голову, проте мовчки витяг із шухляди чистий аркуш паперу, взяв ручку і приготувався писати.
— Отже, рішення сесії сільської ради номер такийто від такогото числа, — почав голова. — На плановий ремонт туалету, розташованого біля сільської ради, виділити з місцевого бюджету 10 карбованців 80 копійок. Відповідальним призначити секретаря сільської ради такогото. Нижче підписи — голова і секретар. Микола Іванович відчинив сейф, витяг звідти червінця і трохи дрібних грошей.
— Так, Петре Степановичу, я — до магазину, а ти надрукуй текст на машинці, запиши в книгу і чекай на мене. Прийду — розпишусь і поставлю печатку.
— Але ж, — хотів, було, заперечити секретар, проте вчасно зметикував, що замислив голова і заходився швидко друкувати. — Добре, добре, біжіть! Я все зроблю, ще й посуд помию.
До пізньої ночі обговорювали голова із секретарем щойно прийняті зміни до бюджету. Вони були дуже потрібні цього дня, адже наступного був вихідний. А відремонтований тоді туалет і досі справно працює. Адже в Грузькому все роблять на совість!