Голодний Новий Рік
з рубрики / циклу «ПРОЗА. КАЗКИ»
– Скоро Новий рік! – згадала якось Маша за чаєм, – Як будемо святкувати?
– Як завжди! – Ведмідь скуштував ложку малинового варення і зажмурився від задоволення, – Напечемо пиріжків з грибами, нарядимо ялинку на галявині, покличемо двох Зайців і трьох Білок і танцюватимемо! А коли настане Новий Рік і ти ляжеш спати, Дід Мороз принесе подарунок!
Маша замовкла., поглядаючи, як Ведмідь п’є чай з медом. Вона думала, що погода в зимовому лісі може й змінитися. Сорочий прогноз давно обіцяв мороз і завірюху на свято. Що як Новий Рік з Дідом Морозом заблукають і не прийдуть вчасно на галявину до ялинки?
– А давай у хатині святкувати! Покличемо Їжака, нехай буде за ялинку! Білки з Зайцями круг нього танцюватимуть. А ти будеш Дідом Морозом! – Маша заглядала в очі Ведмедеві.
– Зрештою хоч не змерзну. А пиріжки можна і біля Їжака з’їсти… – подумав призначений Дід Мороз і кивнув головою в знак згоди.
– Пе-ре-стра-хов-ка… – насилу вимовила Маша важке слово.
Ось і настало 31 грудня! Сорочий прогноз збувся, і вже зранку лісовими стежками гуляла хурделиця. Зате пиріжки вдались на славу!
– Як же ми узнаємо, що Новий Рік настав? – приміряв Ведмідь кожуха Діда Мороза.
– Ой, що б ти без мене робив! Він повідомить нам по лісовому Інтернету! – показала Маша на монітор в кутку, – побіжу я, Ведмедику, Ялинку на свято запрошувати.
Їжак уже спав у норі, тому довго не міг зрозуміти, що від нього хоче невгамовна дівчинка. А Маша з кошиком пиріжків уже бігла на галявину, де під ялиною сидів самотній Вовк.
– Вовчику-братику! Я тобі дам цілий кошик пиріжків, якщо ти включиш Інтернет, коли Ворона-годинник на ялині каркне дванадцять раз, і промовиш: «Я Новий Рік! Я настав!»
Голодний Вовк зрадів і погодився. Маша вдягла йому на голову новорічний ковпак і побігла додому.
Ох і веселе свято відбулось у хатині! Ведмідь у кожусі Діда Мороза водив хоровод навкруг Їжака, що пишався в ялинкових іграшках! Маша грала на піаніно пісню про ялиночку. Хоч трохи й помилялась, ніхто цього не помічав, бо кожному із звірят Ведмідь ще змалку наступив на вухо! На столі пахли рум’яні пиріжки! Правда, скоро гості, господарі і навіть “ялинка” стомились.
– Може заснула Ворона-годинник чи зламався Інтернет через завірюху? Чому це Новий Рік не настає? – дивувався Ведмідь.
Раптом екран монітора заяснів і на ньому з’явився Вовк у новорічному ковпаку, а з порожнього кошика визирала Ворона з шматком пиріжка в дзьобі. Вовк гикнув і сумно промовив:
– Годинник мовчить! Скінчились пиріжки! Хочу ще!
– Настав! Новий Рік настав!!! – радісно вигукнула Маша.
– Бачу, що настав! – буркнув Ведмідь, – Тільки чому він такий голодний?
Коли гості порозходились і Маша лягла спати, у хатинку таки пробрався справжній Дід Мороз і поклав під ялинку, що згорнулася клубочком, подарунок для Маші – новенькі санчата! Маша ще не встигла заснути і бачила! Зранку Їжак подибав у свою нору, тому Маші ніхто не вірив! Навіть Вовк, який приніс пустого кошика. Повірила тільки Ворона-годинник. Як зійшло сонце, вона спам’яталася і голосно каркнула привітання всім лісовим мешканцям З НОВИМ РОКОМ!!!
.gif "{#}")
.gif "{#}")
Чудово! Дай Бог, щоб було сито і гарно в кожній оселі, як у цій прекрасній казочці)
