05.04.2011 16:24

-

16041

23 | 23

 © Тетяна Чорновіл

ТЕРЕМОК

Віршована казка

Мишка з хвостиком сіренька 

Здобула десь грошей жменьку, 

Щоб в норі не бідувати 

Стала хатку будувати. 

Хатка славна та вдалася: 

Мишка звести спромоглася 

Стіни з пряників медових, 

Вікна з бубликів чудових, 

Дах – з родзинок черепиця, 

В хаті ліжко-паляниця, 

Стіл в кутку – пухкі млинці, 

Із гречаників стільці, 

Ще й налисник-килимок. 

Отакий-то теремок! 

Добре буде Мишці жити! 

Тільки сіла відпочити, 

Вже хтось з сиру двері рве: 

– Хто в цім теремі живе?! 

– Хто-хто! Мишка будівниця. 

– А я Жабка мандрівниця, 

Скрізь стрибаю, їм траву. 

Можна, й я тут поживу? 

– Та живи, заходь у дім. 

– Ква! Тебе я не об’їм. 

Умостилась на стільці, 

Поглядає на млинці. 

Тільки сіли до вечері, 

Ще незваний стука в двері, 

З ковбаси тріщить замок: 

– Чий це диво-теремок? 

– Я хазяйка Шкряботушка, 

В гостях – Жабка ще Квакушка. 

– А я – Зайчик Побігайчик, 

Дайте хліба хоч окрайчик! 

В теремок заліз вухатий, 

Зразу вклався в ліжко спати. 

З димаря курить димок – 

Вгамувався теремок. 

Грюк-грюк-грюк! – Кому не спиться?! 

– Братик Вовк, сестра Лисиця! 

Бідняки ми подорожні, 

Животи у нас порожні, 

Нам вечерю й дві постелі. 

Хто живе ще в цім готелі? 

– Я хазяйка Шкряботушка, 

Та, що їсть млинці – Квакушка, 

Зайцеві погано спиться, 

Бо лишилась паляниця. 

Вам нема вже як зайти, 

Примостіть хіба хвости... 

Лиска хвостик примостила – 

Килимок з підлоги з’їла, 

Вовк своїм хвостом махнув – 

Півстіни й вікно ковтнув! 

В бублик око заглядає. 

– Хто тут є?! – Ведмідь питає, 

Заревівши на весь ліс, 

– Може й я б в цей терем вліз? 

– Що ти!!! Тут сіренька Мишка, 

Жабка їсть гречаник нишком, 

В хаті Зайцеві не спиться, 

Бо пропала паляниця, 

Вовк ковтнув із сиру двері 

Й тихо виє без вечері, 

Лиска діла десь замок, 

Доїдає килимок! 

Тож, Михайле, вибачай, 

Йди десь далі і прощай!!! 

Не пішов Ведмідь від хати, 

Став підряд все доїдати: 

Стіни – пряники медові, 

Вікна – бублики чудові, 

Розжував стільця без спинки, 

В рот сипнув смачні родзинки, 

Ще знайшов шматок млинця 

Та й доїв все до кінця. 

– Що ж робити нам?!! – щосили 

Гості враз заголосили. 

Пхинькає товста Квакуха, 

Стогне Заєць Довгі вуха, 

Вовк з Лисицею до ночі 

Терли хвостиками очі, 

Ще й Ведмідь аж змок від сліз: 

– Так я в терем і не вліз!!! 

Та й пішли всі в ліс шукати 

Ще готелю, чи то хати. 

А маленька сіра Мишка 

Заховалась в нірку нишком 

І хоч як, бува, бідує, 

Теремка вже не будує.