15.01.2014 17:11

для всіх

254

4 | 4

 © Маріанна

Скрипка

з рубрики / циклу «Місячне сяйво»

Скоро сьома. Час на сцену.

Розчохлити скрипку. Смичок в руки. І мелодія несе за собою мов бурхливий потік, вихор і занурює в глибини.

Мить. Друга. Забути про все.

Але що це?!

Звідусіль чується шум і сміх.

Очі ковзають по залу.

За столиками веселі компанії. На столах повні тарілки і залишки страв. Сміх і тости не припиняються.

Кольнуло десь в глибині «Для кого тут звучав Скорик? Чи чув хто Вівальді?»

Та зараз. Зараз. Буде щось «веселе», «легше». Влаштуємо.

Глянув на скрипку.

Налаштуватися не виходило.

Руки самі виводили популярний мотивчик.

А перед очима концерти, які запам’яталися з дитинства, музична школа. Залюблені в музику вчителі.

В консі обіцяли райдужні перспективи. Казали, що має талант і вміння.

А тепер оце?! Заміський ресторан? І це все на що здатен? Все заради чого уникав звичного для інших життя і розваг? Дарма?

Гроші є. Друзі кажуть живе добре. А як їх заробляти?

Набридло все. А куди піти? Кому потрібен скрипаль? Лише ресторану.

А може це не кінець? Доки в руках скрипка.