21.05.2014 15:45
для всіх
229
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Задум

з рубрики / циклу «Місячне сяйво»

Він завжди був кволим худеньким невдахою в окулярах. Матусин синочок.

З дитинства реальні та вигадані образи. Відчай і сльози. Злість. Марні спроби виборсатися, знайти друзів, або, хоча б СПРАВУ.

Так хотів зробити щось значне. Щось, щоб сприймали всерйоз, щоб не сміялись.

Та все валилося з рук. Не виходило. Багато ідей довелося залишити невтіленими.

Навіщо все? Навіщо він?

Мучили думки про самогубство.

Але…

Тут теж не все гладко.

«Не щастило» часто думав він.

Машини не збивали. Маршрутки не потрапляли в аварію. Не падали літаки. Не топило море.

А на щось радикальніше не ставало снаги.

А може ще щось буде?

Життя наче завмерло в часі та просторі. Наче безмежне нічне жахіття.


Молодий амбітний письменник відклав ручку і незадоволено скривився. Що за персонаж? Що з ним робити далі?

Задум от-от мав викристалізуватися. Ще трішки.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.05.2014 11:27  © ... => Тетяна Белімова 

Спасибі! Це дуже висока оцінка!

 22.05.2014 11:26  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, що зацікавила) Молодий-амбітний починає із стереотипів , а як його герою у ролі стереотипа?

 21.05.2014 20:13  Тетяна Белімова => © 

Класно! Пані Маріанно! Сподобався ваш "задум", захотілося "запозичити")))

{#}

 21.05.2014 19:25  Деркач Олександр => © 

цікавий ВАШ задум) а той - молодий-амбітний, починає зі стереотипів)))

 21.05.2014 18:33  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую!

 21.05.2014 16:22  Світлана Рачинська => © 

Чудово!