Патріот
Несподівано для всього народу прийшла недобра звістка про початок АТО на сході держави… Василь, почухав потилицю і вирішив якнайшвидше доробляти документи, щоб втекти за кордон і перечекати. Познаходив всі необхідні довідки, паспорт і зібрався до райцентру.
По дорозі на маршрутку зустрів Івана і Петра, ті голосно обговорювали план подальших дій. Іван телефонував до родички в Польщу, щоб передала бронежилет і каску, Петро придбав на базарі уніформу і готувався йти добровольцем.
- Куди вирядився? До воєнкома? – спитав Петро.
- Та, та, та… - зам’явся Іван, їду уточнити кого перше беруть, я ж бо у флоті служив, - відповів Василь червоніючи.
- Ну, так, там зараз кораблі не плавають на передовій, але тримати автомат ще не забув, - відповів Іван.
- Та ні, це не забув, - сказав Василь, та й побіг до маршрутки, яка наближалась.
У райцентрі Василь швиденько віддав всі документи і гроші посереднику з візового агентства і, маючи ще час, забіг до кафе. Замовив для заспокоєння 100 грам і канапку, та й сів за вільний столик. Поруч, за сусіднім столиком, сиділа компанія з трьох молодих людей, трохи підхмелілих і гучно обговорювала останні події.
- Я завтра виїжджаю в АТО, сказав один, може й не побачимось з Вами, - сказав один, то ж давайте вип’ємо на дорогу.
- Чого ти, - сказав другий, повернешся з перемогою і орденами.
- Хлопці, щасти вам, - втрутився Василь, якому горілка трохи надала впевненості і хоробрості, я теж скоро туди їду, ось деякі справи закінчу, і в дорогу, ми ж всі патріоти, збрехав Василь.
- Слава! – підтримала компанія.
Глянувши на годинник, Василь підхопився щоб не пропустити маршрутку. Попрощався з хлопцями і пішов.
- Справжній патріот, хоч вже й поза сорок, - сказав один із хлопців.
- Точно, - підтримав інший.
Ніхто з них не міг собі і уявити справжні наміри Василя…
Через три тижні Василь попивав холодне пиво в одному із сіл Чехії та бурно обговорював події на сході України і проклинав москалів разом з такими ж однодумцями і «патріотами».
І жодного разу в нього не зойкнуло серце і не занило сумління за свій вчинок. Справжній «патріотизм» лицаря…
