20.11.2014 00:14
Без обмежень
207 views
Rating 5 | 2 users
 © Василь Українець

Патріот

Несподівано для всього народу прийшла недобра звістка про початок АТО на сході держави… Василь, почухав потилицю і вирішив якнайшвидше доробляти документи, щоб втекти за кордон і перечекати. Познаходив всі необхідні довідки, паспорт і зібрався до райцентру. 

По дорозі на маршрутку зустрів Івана і Петра, ті голосно обговорювали план подальших дій. Іван телефонував до родички в Польщу, щоб передала бронежилет і каску, Петро придбав на базарі уніформу і готувався йти добровольцем. 

- Куди вирядився? До воєнкома? – спитав Петро. 

- Та, та, та… - зам’явся Іван, їду уточнити кого перше беруть, я ж бо у флоті служив, - відповів Василь червоніючи. 

- Ну, так, там зараз кораблі не плавають на передовій, але тримати автомат ще не забув, - відповів Іван. 

- Та ні, це не забув, - сказав Василь, та й побіг до маршрутки, яка наближалась. 

У райцентрі Василь швиденько віддав всі документи і гроші посереднику з візового агентства і, маючи ще час, забіг до кафе. Замовив для заспокоєння 100 грам і канапку, та й сів за вільний столик. Поруч, за сусіднім столиком, сиділа компанія з трьох молодих людей, трохи підхмелілих і гучно обговорювала останні події. 

- Я завтра виїжджаю в АТО, сказав один, може й не побачимось з Вами, - сказав один, то ж давайте вип’ємо на дорогу. 

- Чого ти, - сказав другий, повернешся з перемогою і орденами. 

- Хлопці, щасти вам, - втрутився Василь, якому горілка трохи надала впевненості і хоробрості, я теж скоро туди їду, ось деякі справи закінчу, і в дорогу, ми ж всі патріоти, збрехав Василь. 

- Слава! – підтримала компанія. 

Глянувши на годинник, Василь підхопився щоб не пропустити маршрутку. Попрощався з хлопцями і пішов. 

- Справжній патріот, хоч вже й поза сорок, - сказав один із хлопців. 

- Точно, - підтримав інший. 

Ніхто з них не міг собі і уявити справжні наміри Василя… 

Через три тижні Василь попивав холодне пиво в одному із сіл Чехії та бурно обговорював події на сході України і проклинав москалів разом з такими ж однодумцями і «патріотами». 

І жодного разу в нього не зойкнуло серце і не занило сумління за свій вчинок. Справжній «патріотизм» лицаря… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.11.2014 08:48  Тетяна Ільніцька => © 

На жаль((( Диванна сотня патріотів не меншає. Їхнього полку прибуває. 

Публікації автора Василь Українець

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо