ЗАГИБЛИМ ПАТРІОТАМ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ!
Матусю, ненечко, не плач кохана.
Не треба сліз, не треба горя.
Я все віддав, щоб в нас була жадана,
Така любима всім нам воля!!
Не треба плакати та проклинати Бога,
Я лиш помер заради тебе,ненько.
Така, на жаль, у нас дорога.
Ти ж не журись, я ще прийду раненько.
Я обійму тебе та поцілую ніжно,
І приголублю скривджене твоє серденько,
Тихенько сяду на краю твойого ліжка.
І прошепчу: «Люблю тебе я, ненько!»
Вставай, матусенько, вставай і йди туди,
Біжи по селах і скажи усій країні:
«Вставайте люди, бо ж країни ви сини!
Ми не дозволимо створитися руїні!»
Сьогодні я помер, щоб ви жили,
І щоб боролись ви лише за долю.
Вставайте, українці, скиньте кайдани.
Така моя остання воля.
Коли я буду там, на небесах,
Я хочу бачить іншу Батьківщину,
Не хочу зважувать на терезах
Чи хтось врятує Україну?