З Україною в серці
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Зоріє небо згадкою минувшини.
Украло побратимів і блищить.
Кров закипає бідами загущена.
Рік на війні мов день, який дощить.
А день, як мить...
Їдким туманом-димом поле вкрилося.
Новенькі хлопці пахнуть ще теплом.
Отямитись часу не залишилося -
Юнак, вже воїн, бореться зі злом.
Війнув крилом...
Серця тут плачуть зовсім по-дитячому.
Екзамен на життя не всі здають.
Рідненьку землю ворогу собачому
Цькувати патріоти не дають.
І в цьому суть!
с.Погреби, 30.10.2014