17.12.2014 08:23
для всіх
200
    
  3 | 3  
 © Дебелий Леонід Семенович

Подорожні нотатки

Крізь світло-сірі вікна небо на землю шле потоки світла. Яка ж ти, земле, люба нене, у променях очам привітна! Вбрання твоє – степів роздолля, прямі стрічки дерев круг поля, смарагди трав, розмай пшениці, стрункі тополі, зруб криниці, берізок зграйки, сніг на схилі, вздовж колій у журбі могили, ошатні хатки в щирій тузі дерев безлистих, мла на прузі, гусей крикливих гурт у лузі… І скрізь, усюди дикість!, друзі: на кожнім кроці у похміллі бляшанок більма спорожнілі. Непотріб навіть в верховіттях, повсюдно купи… “Як крутитись? – колеса стогнуть. – Це – страхіття!!! Покрило Україну сміття!!!” 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.12.2014 13:27  Ем Скитаній => © 

в останнє їздив такими дорогами ще до війни і тоді це вже було жахіття...уявляю собі ті шляхи-дороги зараз, під нгарматним обстрілом...

 18.12.2014 11:55  читач => © 

гарна мова

 17.12.2014 14:21  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Одна й та сама дорога - два погляди подорожнього!
Мудре бачення. Хоч і депресивне.

 17.12.2014 11:20  Суворий => © 

Велика депресія...