05.09.2013 00:41
for all
187 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Юдов

ЩАСТЯ МОЄ

Я щастя тримав у руці - пташенятко.

Надіявся, що теплотою зігрію,

Обожнював пташку не маючи й гадки,

Що мабуть чогось у житті не умію.


Маленьке зростає і рветься у зорі,

Старе покидає й шуга до нового,

Не вірить, що світ не такий вже й прозорий,

У нім чиїсь крила йому ні для чого...


Можливо затиснув би пальці до болю,

Щоб щастя моє не дісталось нікому...

Та що ж там його? Отакісінька доля.

Злетить, покружляє й повернеться дому.


Та тільки вже руки не будуть тримати

Бодай олівець, який пише нотатки,

І пальці вже будуть не схожі на грати,

Які захищали моє пташенятко.


Узбіччя скрекочуть: агов, подивися,

Не кожен і щастя таке собі має...

А я от журюся і буду журитись,

За тим, де те щастя моє пропадає.


Що бачить, що чує,

Як в світі живеться?

У кого чужого і за що ночує,

Бо звісно, додому уже не вернеться.



2013р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.09.2013 12:56  Тадм => © 

нічого, звикните! :) 

 07.09.2013 10:45  Ірина Затинейко-Миха... 

чудова журлива поезія...зачиталася, тамуючи подих... 

 07.09.2013 10:11  © ... => Тадм 

Через кватирку звук не регулюється..) 

 07.09.2013 09:40  Тадм => © 

та чому ж по телевізору? через кватирку! :) 

 06.09.2013 09:53  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую. 

 06.09.2013 09:52  © ... => Тадм 

Якщо спів буде чутно по телевізору або Інтернету, то так...))) 

 06.09.2013 09:49  © ... => Тетяна Чорновіл 

О, так, дякую! 

 05.09.2013 14:02  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайний вірш! Особливо завершення в останній строфі!
Виправте тільки в 3 строфі "болЮ", бо біль чоловічого роду. Мабуть, опечатка...
Моє "чудово"! 

 05.09.2013 09:03  Світлана Рачинська => © 

Сумна, чуттєва і дуже гарна поезія) 

 05.09.2013 07:59  Тадм 

не варто сумувати, пташка радуватиме Вас своїм співом :). вірш сподобався