ТОВЧЕМО ПО ЖИТТЮ НОГАМИ
Товчемо по життю ногами,
Як м’ясо б’єм на відбивні.
Приправи сиплем гарними словами,
Солодкі вчинки робимо й гіркі.
В киплячі справи вгрузнем з головою,
Обпечені буваємо не раз.
Змерзаєм літом, танемо зимою,
Майбутній у минулий лиєм час.
З’їдаєм вечори, спиваєм ранки
Покраєм день, поділимо на ніч
Зашторюєм душі цупкі фіранки,
Щоб не світити власних протиріч.
Накоплюємо масу із амбіцій,
Ховаючись від совісті чуття.
Готуємось до нових коаліцій,
Старі свої трамбуючи в сміття.
Товчемо по життю ногами,
Допоки ще зозуля нам кує.
Напевно, щось не те є завше з нами,
А те що треба, завше теж не є.
