29.01.2015 15:46
для всіх
361
    
  4 | 5  
 © Тая

Моє призначення – потрапити в ціль

Я – куля. Звичайна куля, головна частина набою, металевий предмет, виготовлений із свинцю та олова. Моє призначення - потрапити у ціль. Я не знаю мети цього, я не розумію для чого це, але я упевнена, що люди мене придумали не випадково, а для того, щоб я потрапила в ціль. Потрапити, проникнути, вцілити. Таких, як я багато, але мені не затишно серед них, бо я мрію про момент польоту, бо маю виправдати покладені на мене завдання. Ось ця мить настала. Мене беруть і заряджають у зброю. Сильний поштовх. Лечу. Не встигаю побачити куди, але втрапляю у щось м’яке, живе. Рухаюся у середині з високою швидкістю та руйную, завдаю ураження. Я виконала свою місію, потрапила у ціль. Мрія здійснилася. Потім мене дістають, і я опиняюся у руці жінки, яка чомусь голосить та проклинає мене і моє призначення…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.01.2015 19:40  Сашко Новік => © 

я пущенная стрела
и нет зла в моем сердце, но,
кто-то должен будет упасть все равно

 24.01.2015 09:36  Ірина Затинейко-Михалевич... => © 

слів немає, що й сказати...Призначення "героїні" - завдати летального кінця "м`якому, теплому, живому"...Тільки чому вона так вправно потрапляє по обидві сторони добра і зла, приносячи стільки горя українцям?!...

 23.01.2015 20:58  Світлана Рачинська => © 

Глибинний зміст. Бере за живе. Важко коментувати...

 23.01.2015 20:48  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую, Ганно! А таки хтось придумав колись ці кулі з призначенням - потрапити у ціль. І самі вони зараз забирають життя наших дітей, чоловіків.

 23.01.2015 20:42  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяно, за відгук. Так, дійсно, це страшні реалії, на жаль, нашого сучасного життя...

 23.01.2015 11:21  Ганна Коназюк => © 

Влучно написано! Невеликий твір з великим посилом і змістом... Світобачення кулі - цікавий і жахливий процес виконання призначення...
Сподобалось!

 23.01.2015 09:37  Тетяна Белімова => © 

Страшні реалії нашого життя. І ще пригадалося чогось Коцюбинсього "Коні не винні".