Люблю

Моє серце розриваєтья, болить, та б`ється на мільйон шматків, яких вже не зшиєш.

І в таку мить, ніхто не всилі тобі допомогти. Беру сигарету, вдихаю дим і починаю думати, як вона сидить та плаче, нарікаючи на життя.

Кожна її сльоза, то мій шматок серця, що відривається як сльоза та впадає зі скронь.

Нестерпна душевна біль змушує впадати на коліна та шукати відповідь у небі. Ти зводиш погляд, ковтаєш сльози та питаєш себе "Чому". У чому я винен, що найрідніша мені людина, моє життя та кров, мій другий бог страждає через мене.

Невже моє існування завдає стільки болю?

І тоді мені не хочеться жити, але я розумію, якщо забрати у себе життя, це теж саме, що забрати життя у них.

Моє життя не складається з любові та радості. А ще й зі сліз та болю.

Мамо, прости мені, я люблю тебе...

м.Микулинці, 00.30