- Я знала, що ти прийдеш...
- Звідки?
- Пам`ятаєш про гудзики, які повинні бути застібнутими.
- Я повірила...
- А мені що з того? Ти повинна була знати, а не вірити.
- Холодно...
- А ще буде боляче.
- Я витримаю... Ти ж не відмовиш мені?
Самотність ніжно пригорнула Душу...
На батистовій хустинці лежали шовкова нитка, срібна голка і загублені гудзики...
